Шведські вибори не є пріоритетом для росії – профільний експерт

Проти Швеції постійно ведеться низькоінтенсивний інформаційний вплив з боку росії. Водночас Агентство психологічної оборони Швеції (Myndigheten för psykologiskt försvar, MPF) наразі не вважає, що майбутні шведські вибори є особливою ціллю для атак. – Але ми повинні бути готові до того, що це може статися, каже експерт агентства Єркер Сундстранд.

Минулого року кількість недобросовісних інформаційних кампаній проти Швеції зменшилася після кількох років підвищеної активності, пов’язаної, зокрема, зі вступом країни до НАТО. Зараз MPF не бачить ознак посилення активності напередодні осінніх виборів.

– Наша загальна оцінка сьогодні полягає в тому, що ми не бачимо шведські вибори як пріоритетну ціль для росії та російського впливу.

– Але під час виборів у Європі така активність зростала, тому ми повинні враховувати, що це може статися і тут, каже керівник виборчого проєкту MPF Єркер Сундстранд (Jerker Sundstrand).

Однією з причин низької активності у Швеції є те, що головне питання для росії – а саме вона найактивніше намагалася впливати на європейські вибори – це підтримка України.

– У Швеції фактично не має значення, хто прийде до влади, тому що підтримка України залишається сильною незалежно від результатів виборів, каже Сундстранд.

За його словами, інформаційний вплив на вибори зазвичай має дві основні цілі. Перша – вплив на сам виборчий процес і результати виборів. Наприклад, через заяви про нібито фальсифікації або кампанії з дискредитації.

Друга мета – вплив на вільне формування громадської думки. У таких випадках можуть використовуватися бот-мережі, які беруть участь у публічних дискусіях у соцмережах. Наприклад, вони можуть одночасно підтримувати обидві сторони суперечки, щоб зробити дискусію більш поляризованою.

Такі кампанії тривають у Швеції постійно на низькому рівні й не завжди безпосередньо пов’язані з виборами.

– Якщо у Швеції панує хаос, поляризація та агресивна атмосфера в суспільстві, то для росії це вважається перемогою, каже Єркер Сундстранд.

Він описує великих гравців – передусім росію, але також Китай та Іран – як опортуністів.

– Якщо вони бачать гостру політичну дискусію та сильні емоції навколо певної теми, вони можуть спробувати це використати. І неважливо, наскільки ця тема для них принципова, каже він.

– Раніше ми вже бачили, що питання міграції та злочинності були темами, на які іноземні гравці намагалися впливати.

За даними видання Expressen