Більшість шкіл у Швеції не відповідають стандартам щодо кваліфікації вчителів, проте не отримують покарання

Шкільна інспекція Швеції Skolinspektionen перевіряє, чи наймають школи кваліфікованих учителів. Але розслідування Dagens Nyheter показало, що після перевірок три з чотирьох шкіл усе одно залишаються нижче середнього рівня за кількістю сертифікованих педагогів. – Ми лише перевіряємо, чи дотримуються вони чинного законодавства, каже керівниця Skolinspektionen Марі Аксельссон (Marie Axelsson).

Приблизно 30 000 учителів у Швеції викладають предмети або працюють у формах освіти, для яких не мають офіційної кваліфікації. Про це рік тому повідомила Державна аудиторська служба Швеції Riksrevisionen.

На думку аудиторів, це означає, що учні не отримують того рівня освіти, який могли б мати. Dagens Nyheter запросила всі 54 справи перевірок за 2022–2025 роки, у яких Skolinspektionen видавала приписи школам через нестачу кваліфікованих учителів. До квітня 2026 року 26 таких перевірок були закриті з формулюванням, що «недоліки усунуті».

Керівництво шкіл надало інформацію про заходи, які нібито були вжиті, а Skolinspektionen визнала їх достатніми та закрила справи. Але перевірка Dagens Nyheter показала, що у трьох із чотирьох шкіл, які можна було проаналізувати, частка кваліфікованих учителів усе ще нижча за середній показник у регіоні та комуні.

Наприклад, це стосується приватної школи для старших класів у Сігтуні (Sigtuna). Восени 2024 року Skolinspektionen провела перевірку та видала припис через нестачу кваліфікованих педагогів. Школа подала список заходів, і 23 вересня 2025 року перевірку закрили із висновком, що недоліки усунуті.

Проте дані управління освіти Швеції Skolverket показують, що у 2025/26 навчальному році лише 29 відсотків учителів у школі мають необхідну кваліфікацію. Для порівняння: середній показник для шкіл Сігтуни становить 61 відсоток, а для всіх шкіл Стокгольмського регіону – 75 відсотків.

Марі Аксельссон, яка очолила Skolinspektionen рік тому, вважає, що питання поставлене неправильно, оскільки школи користуються винятками, передбаченими законом.

– Мета перевірок полягає в тому, щоб контролювати дотримання правил, каже вона.

І школи, за її словами, формально дотримуються закону. Основне правило передбачає, що викладати повинні сертифіковані та кваліфіковані педагоги. Але через побоювання дефіциту кадрів уряд свого часу запровадив винятки. Якщо школа не може знайти кваліфікованого вчителя, вона має право наймати інших працівників.

– Те, що школа нижче середнього показника, ще не означає порушення законодавства, каже Марі Аксельссон.

На запитання, чи є метою перевірок змусити школи реально покращувати ситуацію, вона відповіла:

– Ні, мета – перевіряти, чи відповідає діяльність чинним правилам.

Dagens Nyheter також наводить приклад приватної школи F–6 в Ескільстуні (Eskilstuna). Навесні 2025 року Skolinspektionen видала припис через проблеми, зокрема із кваліфікацією педагогів. 19 червня керівництво школи повідомило про заходи, а пізніше двічі надсилало додаткову інформацію. Після цього Skolinspektionen вирішила, що школа «має намір» найняти кваліфікованих учителів, і 20 серпня 2025 року закрила перевірку.

Однак у поточному навчальному році лише 27 відсотків учителів у школі мають необхідну кваліфікацію. Для порівняння: середній показник в Ескільстуні – 68 відсотків, у ленi Сьодерманланд (Södermanlands län) – 69 відсотків. Подібні приклади є і в гімназіях. Зокрема, одна школа в Норртельє (Norrtälje) після перевірок і приписів у 2023–2024 роках також отримала рішення про закриття справи.

Але в поточному навчальному році лише 55 відсотків її вчителів мають необхідну кваліфікацію, тоді як середній показник у Норртельє – 80 відсотків, а в Стокгольмському регіоні – 75 відсотків.

За даними Skolinspektionen, одна планова перевірка школи в середньому коштує 420 000 крон. На 2026 рік уряд виділив агентству 676 мільйонів крон.

Раніше Riksrevisionen також дійшла висновку, що система сертифікації вчителів, запроваджена 15 років тому для підвищення якості освіти, фактично не дала покращень. Однією з причин називають саме винятки, які дозволяють школам наймати некваліфікованих педагогів через нестачу кадрів. Riksrevisionen запропонувала уряду переглянути ці виняткові правила.

Детальніше на сторінці видання dn.se