Фінансовий вплив міграції: біженці коштують Швеції 25 тисяч крон на рік

Інститут економічних досліджень (Konjunkturinstitutet) завершив масштабну аналітичну роботу щодо економічних наслідків імміграції до Швеції у період з 1983 по 2022 рік. За результатами дослідження, біженці в середньому коштують державі 25 000 крон на рік, у той час як інші іммігранти вносять позитивний внесок — у середньому 48 000 крон на особу щороку, повідомляє Ekot. Аналіз є частиною завдання, яке уряд доручив Konjunkturinstitutet згідно з оновленою угодою Tidöavtalet. Метою було отримати більш точне уявлення про довгостроковий вплив міграції на державні фінанси та економіку в цілому.

Згідно зі звітом, неттовнесок біженців у державні фінанси був негативним протягом усього досліджуваного періоду. Рівень цього впливу залежав від масштабів міграції у конкретні роки та тривалості перебування осіб у країні.

– Тепер ми маємо це чорним по білому: витрати були високими всі ці роки. Це підтверджує, що обрана нами жорсткіша політика є правильною, – заявила міністерка фінансів Елізабет Свантессон (Elisabeth Svantesson) в інтерв’ю Ekot.

У звіті також зазначено, що за останні роки ситуація покращилася: багато з тих, хто прибув під час кризи 2015 року, інтегрувалися на ринку праці, а кількість нових біженців зменшилась. Інші категорії іммігрантів, зокрема працівники, що прибули за програмою трудової міграції, демонструють позитивний неттовнесок із 2017 року. Це пояснюється, зокрема, зростанням кількості висококваліфікованих фахівців. У цілому, якщо врахувати всі групи осіб, народжених за межами Швеції, їхній спільний внесок був позитивним у 1983–1988 роках, негативним у наступні десятиліття, і знову став позитивним у 2022 році.

Неттовнесок — це різниця між сумою податків, які держава отримує від певної групи людей, і витратами на цю групу (наприклад, на освіту чи соціальні виплати). Звіт Konjunkturinstitutet надає глибше розуміння реального економічного впливу різних форм імміграції, демонструючи важливість відокремлення біженців від інших мігрантів у політичних дискусіях. Уряду ж ці дані можуть слугувати підґрунтям для подальших рішень щодо міграційної політики.

За даними видання sydsvenskan.se