Юристка житлового об’єднання пояснює найпоширеніші міфи щодо житла у Швеції

Чи має бути тиша в квартирі після 22:00? І що взагалі стосується оренди власної квартири? Відповідає Емілія Фонг (Emilia Fång), спеціалістка з юридичних питань у об’єднанні Riksbyggen, на деякі з найпоширеніших питань, які вона та її колеги отримують від мешканців та правлінь по всій Швеції. Жити у житловому кооперативі означає як свободу, так і відповідальність. Для пересічного мешканця не завжди легко зрозуміти, що є юридично правильним, а що – ні. Багато власників житла та житлові кооперативи мають питання щодо того, що дозволено в різних ситуаціях.

Про це добре знає Емілія Фонг. Щодня вона та її колеги з юридичного відділу Riksbyggen відповідають на близько 50-60 запитань від понад 4000 житлових кооперативів, які Riksbyggen обслуговує по всій Швеції. Тематика запитань дуже широка.

– Коли я приходжу на роботу, я ніколи не знаю, що мене чекає. Я можу пів дня займатися випадками порушення порядку та питаннями про реконструкцію, а можу консультувати щодо переселення цілого житлового кооперативу в Кіруні в нову будівлю, – каже вона.

Проте більшість питань стосується одного і того ж: відносин із сусідами та спільного життя. Економіка кооперативу – ще одна тема, яка цікавить багатьох. Багато хто вважає, що існує правила буквально для вього. Але це не так. Питання можуть бути дуже специфічними, тому відповіді часто залежать як від законодавства, так і від судової практики.

Різноманітність питань підкреслює ще один важливий аспект, вважає Емілія Фонг: закони не вирішують усі проблеми, багато з них легше вирішити простим діалогом.

– Іноді житло розглядають виключно як інвестицію, але тоді можна втратити головну ідею житлового кооперативу – це спільне житло, де співпраця є ключем до комфортного життя. Проте, звісно, юридична сторона також дуже важлива. Це добре видно з історій останніх років, коли через незнання мешканців правилами, шахраї зловживали їхньою довірою.

– Деякі речі дійсно потрібно вирішувати через закон. Тому важливо розбиратися в правилах. Для членів правління також корисно мати експертів, на яких можна покластися у правових питаннях. Це допомагає уникнути ситуацій, коли мешканці сприймають рішення правління як їхні особисті думки, – пояснює вона і додає:

– Riksbyggen існує з 1940 року, тому ми добре знаємо про проблеми, що можуть виникати у житлових кооперативах. Ми намагаємося вирішувати їх практично, з урахуванням кооперативних принципів. Але якщо це не працює, у нас завжди є чітке законодавство, на яке можна опиратися.

Ось деякі з найпоширеніших питань, які отримує Емілія Фонг та її колеги щодо життя у житловому кооперативі:

Мій сусід здав свою квартиру через орендний сайт – чи це дозволено?

Усі види оренди або передачі житла в користування вимагають дозволу правління. Якщо правління відмовить, власник квартири може звернутися до житлового суду. Суд дасть дозвіл, якщо власник має вагомі причини для здачі – наприклад, випробувальний період спільного проживання, робота або навчання в іншому місті, довготривала поїздка за кордон.

Ті ж самі правила діють і для короткострокової оренди. Проте такі випадки важче контролювати, оскільки законодавство не пристосоване до короткострокових здач. Якщо оренда є незаконною, правління повинно надіслати власнику вимогу припинити це. Якщо він не виконає вимогу, справа може дійти до виселення.

Що я можу перебудовувати у своїй квартирі?

Власник має значну свободу у переплануванні, проте деякі зміни вимагають дозволу, наприклад, роботи з водопроводом, вентиляцією, несучими стінами. Якщо правління не дає дозволу, власник може звернутися до житлового суду, але він зазвичай дуже обережний у таких справах.

Мене дратує, що сусід палить. Що я можу зробити?

Тут мало що можна зробити. Найкраще – спробувати домовитися із сусідом. Кооператив не може повністю заборонити куріння, навіть у статуті. Проте заборонити куріння у спільних приміщеннях (під’їзд, двір, пральня) – можливо.

Хто вирішує, скільки платити за квартиру та паркування?

Рішення про розмір щомісячного внеску та орендну плату за паркування ухвалює правління. Внески – це головний фінансовий інструмент кооперативу для обслуговування будинку.

Чи має бути тиша після 22:00?

Це міф. Жоден закон не визначає конкретного часу для тиші. Проте правління може ухвалити правила порядку, які мають бути обґрунтованими та відповідати місцевим традиціям. Наприклад, неможливо ухвалити правило, що забороняє вечірки взагалі. Водночас постійні порушення тиші можуть бути проблемою, навіть без формальних правил.

У нас потоп – хто має платити?

Відповідальність залежить від статуту. Загалом, кооператив відповідає за зовнішні конструкції та спільні комунікації, а власник – за внутрішню частину квартири. Якщо обидві сторони несуть відповідальність, витрати ділять. Якщо хтось із мешканців винен у пошкодженні, можна вимагати компенсацію.

Більшість таких випадків покриває страхування, але якщо власник не має страховки або вона не покриває збитки, витрати він несе самостійно.

Детальніше читайте у матеріалі Sydsvenskan