Як минув “Європейський фестиваль: Українська весна 2026”

Протягом квітня Стокгольм перетворився на місце зустрічі європейської культури з Україною в центрі уваги. На провідних сценах Швеції — Konserthuset, Operan, Storkyrkan, Engelbrektskyrkan, Kungasalen та багатьох інших — звучала музика й голоси, яким надто довго не знаходилося місця у спільному культурному просторі Європи. Четвертий “Європейський фестиваль: Українська весна” ( European Festival: Ukrainian Spring) представив концерти, виставки, поезію та дискусії й створив контекст, у якому Україна постала як невід’ємна частина європейської культурної та інтелектуальної історії.

Фестиваль об’єднав провідні культурні інституції Швеції та України, митців, дослідників і молодих музикантів. Кожна локація надавала фестивалю нового звучання, а разом вони сформували цілісний мистецький простір, у якому переплелися музика, поезія, мистецтво, історія, пам’ять і майбутнє. Тут зустрілися бароко і модернізм, молоді музиканти й міжнародно визнані артисти, сакральна хорова традиція та експериментальна музика, камерні ансамблі та великий симфонічний оркестр.

Цьогорічний фестиваль ґрунтувався на знаменитому вірші Лесі Українки Contra spem spero, написаному всупереч хворобі та відчаю. Ці слова стали художнім і екзистенційним дороговказом для всього фестивалю — вираженням бажання продовжувати творити, думати, пам’ятати й жити навіть тоді, коли світ охоплений війною та невизначеністю. Ця ідея пронизувала всю програму у її численних формах.

Багато подій фестивалю були присвячені музиці та творчості, які тривалий час перебували в тіні імперського культурного наративу. Одним із найважливіших імен фестивалю став Борис Лятошинський. Його музика звучала у кількох програмах — від струнного квартету під час поетичного вечора у Фінському інституті (Finlandsinstitutet), великого концерту в церкві Всіх Святих (Allhelgonakyrka) з його піснями, фортепіанними прелюдіями та фортепіанним квінтетом, до фінального виконання Третьої симфонії під час симфонічного концерту Королівської вищої музичної школи (Kungliga Musikhögskolan) у Kungasalen.

Водночас фестиваль був чітко спрямований у майбутнє. На відкритті у Концертному залі Konserthuset Stockholm — у присутності короля Карла XVI Густава (Carl XVI Gustaf) та королеви Сільвії (Silvia) — молоді музиканти з Оркестрової академії Королівського філармонічного оркестру (Kungliga Filharmonikernas Orkesterakademi) та Оркестрової академії Львівської національної філармонії виконували твори українських та шведських композиторів. Це партнерство стало конкретним втіленням того, що відчувалося упродовж усього фестивалю: українська музика поступово стає частиною репертуару та мистецького досвіду нового покоління європейських музикантів.

Ця ідея продовжилася у проєкті EUNOIA та співпраці між Королівською вищою музичною школою (Kungliga Musikhögskolan) і Львівською національною музичною академією, де українська музика інтегрувалася у навчання, репетиції та концертну діяльність.

Особливо важливим став діалог поколінь. Молоді музиканти та студенти виступали поруч із міжнародно відомими митцями та інституціями. У цьому полягало, можливо, головне послання фестивалю: культура — це не лише збереження пам’яті про те, що перебуває під загрозою, але й творення майбутнього. Посеред війни продовжують народжуватися нові голоси, нові співпраці та нові мистецькі візії.

European Festival: Ukrainian Spring 2026 вкотре продемонстрував, що фестиваль став унікальною культурною платформою у Європі — місцем, де зустрічаються художня якість, історична свідомість та міжнародна співпраця. Це не лише презентація української культури, а й розмова про культурну ідентичність та майбутнє Європи.

Читайте детальніше за оригінальним матеріалом ukrainskainstitutet.se