У Швеції спростували міф про строкову службу: дослідження не знайшло доказів, що вона робить молодь кращими громадянами

Інститут досліджень тотальної оборони (Totalförsvarets forskningsinstitut, FOI) проаналізував попередні дослідження, у яких порівнювали людей, що пройшли військову службу, з іншими групами. Дослідники, зокрема, оцінювали участь у виборах, донорство крові, рівень злочинності та довіру до інших людей. За словами дослідника FOI Петера Бекстрьома (Peter Bäckström), результати не дають підстав стверджувати, що саме проходження військової служби спричиняє суттєві позитивні зміни у громадянській поведінці чи ставленні молодих людей.

Він зазначає, що переконання про виховний ефект військової служби глибоко вкорінене як у суспільній дискусії, так і в науковій літературі. Позитивний особистий досвід служби, за його словами, не обов’язково означає, що вона сама по собі змінює поведінку людини.

Серед військовослужбовців строкової служби також немає одностайності. Під час підготовки до навчань у Лейб-гвардії (Livgardet) поблизу Стокгольма Еміль Ліндстрьом (Emil Lindström) розповів SVT, що дорослішання в цьому віці відбувається незалежно від служби і він не бачить у ній вирішального впливу.

Інша військовослужбовиця, Ловіса Нілен (Lovisa Nihlén), зазначила, що Збройні сили вчать допомагати іншим і дбати про людей поруч, однак на характер людини значною мірою впливають виховання та досвід до початку служби.

Петер Бекстрьом застерігає від приписування військовій службі ефектів, які не підтверджені дослідженнями. На його думку, це може відволікати від інших способів посилення громадянської активності молоді.

Водночас дослідник наголошує, що військова служба не потребує додаткового обґрунтування через можливий виховний ефект: її основного завдання — підготовки військовослужбовців для оборони країни — достатньо як аргументу для існування системи призову.

Повідомляє видання tv4.se