Стероїди, луксмаксинг і удари молотком: небезпечний тренд серед молодих чоловіків у Швеції

Серед молодих чоловіків у соціальних мережах поширюється тренд луксмаксинг (looksmaxing), у межах якого зовнішність розглядається як один із головних чинників статусу та життєвого успіху. Деякі його крайні форми передбачають небезпечні способи зміни зовнішності, зокрема навмисне травмування обличчя. Дослідник Стокгольмського університету (Stockholms universitet) Магнус Кільгер (Magnus Kilger) зазначає, що looksmaxing відрізняється від багатьох інших тенденцій у сфері зовнішності особливою увагою до рис обличчя. Прихильники тренду можуть прагнути, наприклад, зробити щелепу візуально виразнішою.

Однією з найбільш небезпечних практик є так званий bonesmashing, що передбачає навмисне нанесення собі травм у спробі змінити форму обличчя після загоєння. Жодних гарантій бажаного результату така практика не дає та пов’язана з ризиком серйозних ушкоджень.

Поняття looksmaxing виникло у середовищі інцелів та ширшій інтернет-культурі, яку називають «маносферою». У таких онлайн-спільнотах зовнішність чоловіків і жінок нерідко жорстко оцінюється та пов’язується зі статусом, стосунками й можливостями досягти успіху.

Шведське Управління у справах молоді та громадянського суспільства (Myndigheten för ungdoms- och civilsamhällesfrågor, MUCF) у травні опублікувало огляд проблем рівності серед хлопців і молодих чоловіків. Відомство зазначає, що знань про вплив маносфери у Швеції поки недостатньо, однак подібний контент через цифрові платформи може потрапляти й до молоді, яка не шукає його цілеспрямовано.

У середовищі looksmaxing йдеться не лише про зовнішність. За словами Кільгера, популярні представники цієї культури можуть відкрито говорити про анаболічні стероїди та інші речовини як про спосіб швидше досягти бажаної фізичної форми. Логіка «максимізації» може поширюватися також на кар’єру, статус і стосунки.

У липні уряд Швеції доручив Управлінню з питань гендерної рівності (Jämställdhetsmyndigheten) дослідити, як соціальні мережі та контент маносфери впливають на хлопців і молодих чоловіків. Міністерка з питань гендерної рівності Ніна Ларссон (Nina Larsson) тоді звертала увагу, що в цифровому середовищі молодь може стикатися з контентом, який романтизує самогубство, знецінює психічні проблеми та сприяє надмірній фіксації на зовнішності, м’язах і статусі.

Юристка та дослідниця дитячого права Йоганна Ліндстрьом (Johanna Lindström) зазначає, що шкідливий контент від інфлюенсерів або у рекламі можна повідомляти платформам. Крім того, європейський Акт про цифрові послуги (DSA) встановлює для платформ вимоги щодо врахування прав та безпеки дітей.

У Швеції, як і в низці інших країн, також обговорюються обмеження доступу неповнолітніх до соціальних мереж. Водночас Ліндстрьом застерігає, що вікові обмеження є досить грубим інструментом, оскільки однакові правила поширюються на дітей із дуже різними потребами та життєвими обставинами.

За даними шведського видання Svenska Dagbladet