Соціальні служби Швеції планують карати батьків, які відмовляються від допомоги для захисту дітей від кримінальних ризиків

Якщо батьки не співпрацюють із соціальними службами щодо своїх дітей, їм може загрожувати штрафна санкція, а згодом — грошові штрафи, згідно з новою пропозицією уряду. — Це не покарання, а додатковий інструмент для захисту дітей, — каже міністерка соціальних служб Камілла Вальтерссон Грьонвалль (Camilla Waltersson Grönvall).

Законопроєкт, так звана ремісія до законодавчої ради (lagrådsremiss), має надати соціальним службам можливість застосовувати певні примусові заходи з профілактичною метою, якщо сім’ї не погоджуються на допомогу для дітей, які ризикують бути втягнутими у злочинність. Йдеться, зокрема, про вимоги до дітей і підлітків проходити тести на наркотики, перебувати вдома у визначений час або відвідувати школу чи позашкільні заходи.

Якщо опікуни відмовляються співпрацювати, їм можуть призначити штрафну санкцію. Її розмір планують визначати залежно від доходів батьків.

— Нам потрібна можливість застосовувати санкції у випадках, коли батьки не допомагають і не підтримують своїх дітей, — каже Камілла Вальтерссон Грьонвалль.

Щоб забезпечити перебування дитини вдома, пропонується використання електронного нагляду, зокрема електронного браслета. Уряд паралельно працює над окремою пропозицією щодо впровадження таких браслетів для дітей і підлітків, яку планують представити найближчим часом, зазначає Вальтерссон Грьонвалль.

З якого віку діятимуть ці заходи?

— Наразі ми працюємо над кількома законопроєктами паралельно, зокрема щодо зниження віку кримінальної відповідальності. Ми бачимо, що проблема «молодшає», і ці заходи також мають це враховувати.

Запропонований так званий закон про «проміжний примус» (mellantvångslagen) зазнав жорсткої критики, зокрема з боку управління охорони здоров’я і соціального забезпечення Socialstyrelsen, яке вважає електронний нагляд надто втручальним заходом для молоді, яка не підозрюється і не засуджена за злочини.

Втім, Камілла Вальтерссон Грьонвалль наголошує, що соціальним працівникам потрібно більше інструментів, щоб запобігати втягненню дітей і молоді у злочинність.

— Ми бачимо, що на вербування дітей і підлітків у злочинні мережі може знадобитися лише два-три тижні — це відбувається надзвичайно швидко, — каже вона.

За словами міністра соціальних справ Якоба Форссмеда (Jakob Forssmed), сьогодні існує «велика прогалина» між добровільними заходами та тими, що базуються на примусі.

— Треба пам’ятати, що сьогодні соціальні служби вже мають можливість застосовувати найсуворіший захід — примусове вилучення дитини.

— Те, що ми додаємо зараз, — це не більш жорсткі заходи, а навпаки менш втручальні, — каже він.

Згідно із законопроєктом, опікуни також матимуть право брати відпустку з роботи та отримувати тимчасову батьківську допомогу для участі в заходах соціальних служб.

Цю інформацію публікує шведське видання Aftonbladet