Швеція витратила 42 мільярди крон на підвищення зарплат учителям, але програму називають дорогою та неефективною

Шведська держава витратила 42 мільярди крон на програми підвищення зарплат учителям, однак не змогла досягти головної мети — зробити педагогічну професію привабливішою та залучити до шкіл більше кваліфікованих фахівців. Такого висновку дійшло Державне аудиторське управління Швеції Riksrevisionen після перевірки двох масштабних освітніх програм. «Ми не бачимо чітких ознак того, що професія вчителя стала привабливішою», — заявила керівниця перевірки Вівіка Галапуу (Vivika Halapuu).

Аудитори дослідили дві державні програми: систему кар’єрних посад для вчителів (karriärtjänster), запроваджену у 2013 році, та програму підвищення вчительських зарплат (lärarlönelyftet), яка діє з 2016 року. Перша програма дозволяє педагогам отримати посаду провідного вчителя (förstelärare) із доплатою щонайменше 5000 крон на місяць.

Друга передбачає підвищення зарплати в середньому на 2500–3500 крон для вчителів, яких визнають особливо кваліфікованими. Ці програми стали унікальними для шведського ринку праці. Уряди, які їх запроваджували, розраховували підвищити престиж педагогічної професії, зацікавити більше людей у здобутті вчительської освіти та втримати досвідчених педагогів у школах.

За підрахунками Riksrevisionen, фінансову підтримку отримали приблизно четверо з десяти шведських учителів. Проте загальні результати виявилися далекими від очікуваних. Інтерес до педагогічних освітніх програм не зріс, а частка вчителів, які залишають професію заради іншої роботи, залишилася приблизно на попередньому рівні.

«Ми не говоримо, що гроші були витрачені даремно. Так було б, якби вони навіть не дійшли до вчителів. Але досягти загальних цілей не вдалося, і саме в цьому проблема», — пояснила Вівіка Галапуу.

Одним із завдань програм було також покращення ситуації у школах зі складними умовами роботи. Передбачалося, що вищі зарплати допоможуть таким закладам залучати досвідчених педагогів.

Однак аудит показав, що провідні вчителі в цих школах досі мають менший професійний стаж, ніж їхні колеги в інших навчальних закладах. Однією з причин стало те, що на відповідні посади переважно призначали працівників самих шкіл, а не залучали досвідчених учителів ззовні.

Riksrevisionen також виявила недоліки в організації кар’єрного просування педагогів. Зокрема, багато провідних учителів отримують лише тимчасові призначення, а не постійні посади. «Під час інтерв’ю роботодавці пояснювали, що призначають провідних учителів на обмежений термін для розв’язання поточних проблем. Але це не створює зрозумілого шляху кар’єрного розвитку», — зазначила Галапуу.

Додатковою проблемою залишається невизначеність державного фінансування. Шкільні адміністрації не знають, чи продовжуватимуться субсидії та коли їх можуть припинити. За підсумками перевірки Riksrevisionen рекомендує уряду розглянути інші способи підвищення привабливості вчительської професії.

Аудитори не пропонують конкретної альтернативної програми, однак наголошують, що самі педагоги часто звертають увагу на надмірне робоче навантаження та проблеми робочого середовища. «Варто також з’ясувати, що впливає на рішення людей, які зрештою відмовляються від учительської професії», — підсумувала Вівіка Галапуу.

Джерело інформації: svd.se