Швеція інвестує сотні мільйонів у модернізацію залізниці для захисту в умовах кризи та війни

30 років тому держава припинила пасажирські перевезення на залізниці Inlandsbanan. Тепер же в цю залізницю інвестують сотні мільйонів, щоб забезпечити захист країни у разі війни чи кризи. — Якщо ми не зможемо пересуватися територією країни, то не зможемо доставляти допомогу нашим прифронтовим територіям, — каже підполковник Пер-Ове Норелль (Per-Ove Norell), головний представник Збройних сил Швеції Försvarsmakten з транспортних питань.

Уряд планує інвестувати 30 мільярдів крон у транспортну інфраструктуру, важливу для оборони. Міністр інфраструктури Андреас Карлсон (Andreas Carlson) у коментарі для Ekot заявив, що значна частина цих коштів піде саме на Inlandsbanan, хоча точну суму не назвав.

За словами Норелля, для Försvarsmakten це рішення є «вирішальним кроком уперед у забезпеченні стратегічної мобільності».

— Це значна сума, більше ніж кілька сотень мільйонів, — каже він.

Інландсбана останнім часом стала важливою і для цивільної готовності. Восени 2025 року після сильних дощів було пошкоджено залізницю Botniabanan, що зупинило вантажні та пасажирські перевезення на кілька днів. Тоді Inlandsbanan залишилася єдиною відкритою залізничною лінією між північчю та півднем. Для оборони ця лінія має низку переваг. Вона використовує аналогову систему сигналізації, яку складніше вивести з ладу. Крім того, рух забезпечують дизельні локомотиви, що робить її менш залежною від електропостачання.

— Якщо ми не можемо пересуватися країною, ми не можемо доставляти допомогу союзникам, — наголошує Норелль.

Водночас залізниця має недоліки: вона одноколійна, а роз’їзди занадто короткі для сучасних поїздів. На деяких ділянках існують обмеження для важких перевезень.

— Наприклад, при транспортуванні танків це відчутно. Ми можемо це робити, але повільніше, що збільшує час. Для нас важливіше, щоб підрозділи дісталися місця, ніж швидкість, — каже він.

Інландсбану будували на початку ХХ століття як захист від загрози зі сходу — тоді залізницю проклали через внутрішні райони Норрланду (Norrland), щоб зробити її менш уразливою для атак.

Згодом, коли загроза зникла, значну частину руху на цій 1300-кілометровій лінії припинили. Інші маршрути стали важливішими для перевезень. Але нині ситуація змінилася: як член НАТО, Швеція розглядається як транзитна та логістична країна.

— Для всіх армій НАТО важливо, щоб у Швеції була можливість контролювати транспортну систему і забезпечувати переміщення, — каже Норелль.

Försvarsmakten давно наголошує на необхідності надійної транспортної інфраструктури для захисту країни у разі війни чи серйозних криз.

— Наші потреби у залізничних перевезеннях значно зросли. Використання Inlandsbanan дозволяє не лише зберегти контроль, а й зменшити навантаження на інші залізниці.

Він також підкреслює, що раніше інфраструктуру в Швеції будували з акцентом на економічну ефективність, а не на готовність до криз.

— Якщо сьогодні зламаються високотехнологічні системи керування поїздами, найгірше — люди скористаються іншим транспортом. Але в умовах війни це вже буде національна криза, якщо ми не зможемо використовувати залізницю, — зазначає Норелль.

Читайтк детальніше “Dagens Nyheter”