Шведський уряд вводить нову політику щодо відмови від іноземних хмарних сервісів у разі зміни світової ситуації

Шведські державні установи повинні бути готовими швидко відмовитися від американських серверів, якщо світова ситуація зміниться. Саме такий зміст має нова урядова політика щодо зберігання даних, яку планують затвердити сьогодні. Уперше уряд Швеції робить кроки для зменшення залежності країни від американських технологічних компаній та їхніх хмарних сервісів.

Раніше міністр цивільного управління Ерік Слоттнер (Erik Slottner) з Християнських демократів (KD) наголошував, що існують ризики у відмові від американських хмарних сервісів.

На той момент кілька європейських країн уже почали шукати власні або європейські альтернативи, намагаючись зменшити залежність від США. Дискусія про так званий «цифровий суверенітет» особливо загострилася після того, як Дональд Трамп заявив про намір взяти під контроль Гренландію. Найжорсткіша реакція пролунала з Данії, де рада з кібербезпеки попередила: США можуть «відключити» країну протягом години, якщо технологічні гіганти припинять надавати свої хмарні сервіси.

У новій урядовій політиці, з якою ознайомилося видання DN, Швеція займає подібну позицію: державні установи мають купувати більше шведських або європейських послуг. Чутливу інформацію рекомендують не зберігати на серверах у «певних країнах», а державні органи повинні бути готовими швидко перенести свої дані та ІТ-системи з великих хмарних платформ, якщо цього вимагатиме міжнародна ситуація.

Очікується, що нову політику щодо хмарних сервісів затвердять на урядовому засіданні у четвер. Вона стосуватиметься державних установ, комун та регіонів, а також приватних компаній, які працюють із державним сектором.

У документі прямо не згадуються США чи американські технологічні компанії, однак зазначається: «Для посилення цифрового суверенітету Швеції потрібно закуповувати більше послуг у шведських та європейських постачальників». Це фактично означає відмову від американських компаній, які нині домінують на ринку — насамперед Google, Amazon та Microsoft.

Також уряд попереджає, що «компанії в певних країнах» можуть бути зобов’язані передавати дані своїм органам влади, «навіть якщо ці дані обробляються та зберігаються за межами цих країн». Одним із найвідоміших прикладів є американський закон Cloud Act, який дозволяє владі США вимагати дані від американських компаній незалежно від того, де саме у світі вони зберігаються.

Політика не є обов’язковою та не забороняє користуватися сервісами певних країн. Однак у документі наголошується, що державні органи повинні мати план швидкого виходу з певного хмарного сервісу, якщо ситуація стане надто небезпечною. У разі потреби установи мають бути здатні «оперативно перенести дані» до іншого постачальника або на власні сервери. Для цього необхідна як технічна можливість, так і відповідні умови в контрактах із хмарними компаніями.

«На цьому тлі важливо, щоб державні структури гарантували можливість у разі потреби оперативно переносити дані та керувати системами через іншого постачальника або самостійно», — йдеться в документі.

На думку Слоттнера, головна небезпека іноземних хмарних сервісів полягає у тому, що дані можуть потрапити «не в ті руки». Це може мати як безпекові наслідки для Швеції, так і завдати шкоди окремим громадянам. Водночас сценарій, за якого США використовували б технологічні компанії для тиску на Швецію через загрозу відключення важливих сервісів, він вважає малоймовірним.

Цього тижня Ekot повідомляв, що Шведська страхова каса Försäkringskassan розглядає можливість використання американських хмарних сервісів. Це рішення вже викликало критику, однак у відомстві заявили, що все одно зможуть забезпечити захист чутливої інформації.

Дискусія про цифровий суверенітет уже суттєво вплинула на ринок хмарних сервісів. Великі технологічні компанії почали запускати послуги, які вони називають «суверенними хмарами», щоб заспокоїти клієнтів у Європі та інших регіонах світу. Йдеться про локальні дата-центри, місцевий персонал та обіцянки не передавати дані за межі регіону. Однак критики зазначають, що це мало що змінює, адже компанії все одно залишаються американськими.

Детальніше на сторінці Dagens Nyheter