Шведські призовники вимагають від уряду кращого забезпечення та вищої грошової компенсації

Оборона Швеції отримає суттєве фінансування протягом найближчих років. У центрі цієї модернізації — строковики: до 2030 року кількість осіб, які проходитимуть базову військову підготовку, має зрости до 10 000 на рік. Однак ті, хто проходить військову службу, незадоволені своїми умовами. Цього тижня відбувся з’їзд Ради строковиків (Pliktrådet) — організації, яка представляє інтереси призовників. Серед вимог — значне підвищення так званої щоденної компенсації.

— Ми бачимо у військових частинах строковиків, які мають особисті зобов’язання, наприклад, оренду квартири чи автомобіль, і тоді грошей просто не вистачає. Є випадки, коли наприкінці різдвяних канікул у людей не було грошей навіть на їжу. Тому ми наполягаємо на підвищенні добової виплати до 300 крон на день і її індексації, — каже Ліннеа Лінде Лундін (Linnéa Linde Lundin), голова Ради строковиків.

Нині строковики отримують 146 крон на день, що становить близько 4 380 крон на місяць, а також 75 крон додатково на харчування у вихідні. Обидва платежі не оподатковуються. Міністр оборони Пол Йонсон (Pål Jonson) в інтерв’ю SVT заявив, що зміни вже в процесі, хоча не може пообіцяти саме 300 крон.

— Ми повернемося до точних цифр восени, але прем’єр-міністр чітко сказав, що компенсацію буде збільшено, — зазначив Йонсон.

— У бюджетній пропозиції на осінь ми представимо нові, підвищені рівні компенсацій.

Ще одна критика останніх років — це якість спорядження строковиків. Зокрема, скаржились на берці та білизну.

— Ситуація покращується, ми бачимо, що кількісно матеріали є. Зараз строковики мають і берці, і дощовики, на відміну від минулого року. Тепер важливо подбати про якість, щоб спорядження витримувало умови служби. І щоб жінки отримували функціональну білизну, яка справді підходить, — каже Ліннеа Лінде Лундін.

— Наприклад, новий бюстгальтер має застібку на ключиці — а це зовсім не підходить для військової служби, коли потрібно носити бойове спорядження.

За словами головнокомандувача Збройних сил, зміни вже в процесі:

— Це нас боляче вдарило, через ті коливання, які були. 25 років міжнародних місій, майже десять років без загального призову. Це створило нестабільність як у постачанні спорядження, так і в інфраструктурі. Ми над цим працюємо, але потрібно ще трохи часу, — каже головнокомандувач Мікаель Клаессон (Michael Claesson).

За даними з сюжету svt.se