Шведські домогосподарства відчувають змішаний вплив урядової політики: зниження податків не компенсує зростання витрат

Податки знижено, але стрімке зростання витрат означає, що це майже не відчувається в гаманці. Коли підсумувати урядові заходи підтримки домогосподарств за останні роки, видно як переможців, так і тих, хто програв – а також нові ризики, що насуваються. – Багатьом усе ще важко, – каже Маделен Фалькенхелль із Swedbank.

За підсумками бюджетів цього парламентського періоду найбільший вплив на доходи домогосподарств мали три податкові пільги на працю, зазначає Маделен Фалькенхелль (Madelén Falkenhäll), економістка з питань фінансового добробуту у Swedbank.

– Це головна зміна для звичайних працюючих домогосподарств, – говорить вона.

За її розрахунками, медсестра отримала приблизно на 2 700 крон більше на місяць із 2022 року (включно зі зростанням зарплати), тоді як працівник приватного сектору – близько 8 000 крон більше на місяць.

Те, що податкові пільги дали найбільший виграш у грошах саме людям із вищими доходами, пояснюється, зокрема, підвищенням порогу для державного прибуткового податку та скасуванням поступового зменшення податкових пільг для високих доходів.

Водночас зниження податків значною мірою «з’їли» зростаючі витрати – особливо у 2022–2023 роках, коли різко подорожчали продукти, енергія та житло.

Лише тепер, за даними Swedbank, домогосподарства починають надолужувати втрати. Ті, хто має власне житло і іпотеку, вже відчули певне полегшення, хоча невизначеність щодо майбутніх ставок знову зростає. Очікується, що зниження ПДВ на продукти також позитивно вплине на витрати.

– Але багатьом усе ще складно фінансово, – додає Маделен Фалькенхелль (Madelén Falkenhäll), зазначаючи, що, наприклад, орендна плата продовжує зростати.

Купівельна спроможність повернулася до рівня 2021 року

За словами Стефана Вестерберга (Stefan Westerberg), експерта з особистих фінансів у Länsförsäkringar, середній швед сьогодні має приблизно таку ж купівельну спроможність, як у 2021 році – до стрибка інфляції та процентних ставок.

– Ми повернулися до початкової точки, але можна сказати інакше – ми втратили чотири роки купівельної спроможності, – зазначає він.

Стефан Вестерберг вважає, що «всі» певною мірою виграли від урядових бюджетів – але по-різному. Втім, є й ті, кому стало важче. Насамперед це безробітні, на яких заходи підтримки майже не спрямовані.

– Безробітні – серед тих, хто програв, і рівень безробіття високий.

– У системі страхування від безробіття (a-kassan) умови погіршилися для людей із нижчими доходами та тих, хто довго залишається без роботи, – каже він.

За словами Маделен Фалькенхелль, до тих, хто програв, можна віднести і людей, які залежать від соціальних виплат. Допомога на житло для сімей із дітьми справді зросла.

– Але ні допомога на дітей, ні аліменти від держави не індексуються, – зазначає вона.

Затяжна війна на Близькому Сході, яка підтримує високі ціни на нафту, також підвищує економічні ризики. Стефан Вестерберг вважає, що країна рухається до нових «виборів гаманця», де економічні питання знову стануть визначальними.

За даними видання tv4.se