ШІ ще не забрав роботу: які професії у Швеції поки залишаються найбезпечнішими

Попри численні прогнози про масове скорочення робочих місць через розвиток штучного інтелекту, шведська статистика поки не підтверджує значного впливу технології на зайнятість. Водночас дослідники помічають перші ознаки труднощів для молодих спеціалістів, зокрема програмістів, які щойно закінчили університети. За словами доцента економіки Університету Оребру (Örebro universitet) Магнуса Лудефалька (Magnus Lodefalk), наразі немає доказів того, що поширення ШІ суттєво вплинуло на загальний рівень зайнятості чи безробіття у Швеції.

«Поки що ми не бачимо у Швеції ознак того, що використання штучного інтелекту пов’язане зі значними змінами рівня зайнятості або безробіття загалом», — зазначив дослідник.

Державна служба зайнятості Arbetsförmedlingen та Центральне статистичне бюро Швеції SCB також не мають даних, які дозволили б безпосередньо оцінити вплив ШІ на кількість робочих місць. Нещодавно Уппсальський університет спільно з державним агентством Tillväxtanalys опублікував дослідження «Структурні зміни та штучний інтелект» (Strukturomvandlingen och AI).

Автори дійшли висновку, що чітких ознак масштабної перебудови економіки під впливом штучного інтелекту поки немає. Проте певні зміни вже помітні серед випускників університетів, які лише починають професійну кар’єру.

«Там, де ми спостерігаємо зміни, які можуть бути пов’язані зі штучним інтелектом, ідеться насамперед про людей, які нещодавно закінчили університет», — пояснив професор економіки Уппсальського університету Оскар Нурдстрьом Сканс (Oskar Nordström Skans), один з авторів дослідження.

Особливо це стосується спеціальностей, у яких ШІ вже широко використовується, зокрема програмування. За словами професора, технологія може виконувати частину завдань, які раніше доручали молодим спеціалістам без значного досвіду роботи. Водночас дослідники поки не можуть однозначно стверджувати, що саме штучний інтелект спричинив труднощі з працевлаштуванням випускників.

Разом із тим розвиток ШІ створює нові професії та можливості працевлаштування. Протягом року у Швеції з’являлися вакансії координатора групи штучного інтелекту в поліції, розробника ШІ-сервісів у комуні Ландскруна (Landskrona) та дослідника штучного інтелекту в компанії Ericsson.

Нові робочі місця також пропонувала телекомпанія SVT, яка створила команду з питань ШІ та автоматизації. «Нова технологія, така як ШІ, може автоматизувати певні завдання, але водночас створювати нові види роботи, яких раніше не існувало. Згодом це може привести до появи абсолютно нових професій», — пояснив Магнус Лудефальк.

На думку дослідників, майбутнє ринку праці залежатиме від співвідношення між робочими місцями, які зникнуть через автоматизацію, та новими вакансіями, що виникнуть завдяки технологічному розвитку.

Історично ці процеси переважно врівноважували один одного. Однак існує ризик, що штучний інтелект розвиватиметься настільки швидко, що економіка не встигатиме створювати нові робочі місця замість ліквідованих.

«Ніхто точно не знає, як усе складеться», — наголосив Нурдстрьом Сканс.

Водночас експерти називають професії, які, ймовірно, будуть менш вразливими до автоматизації. Насамперед ідеться про практичні спеціальності, де штучний інтелект відіграє незначну роль.

Особливо високий попит, за словами професора, зберігатиметься у сфері охорони здоров’я та догляду за людьми — від лікарів до працівників служб допомоги вдома (hemtjänst).

Професор економіки підприємств Лундського університету Матс Альвессон (Mats Alvesson) також вважає перспективними ремісничі професії, догляд за літніми людьми, транспортну галузь, прибирання та медичні спеціальності.

Він зазначає, що багато таких професій не потребують тривалого університетського навчання. Натомість найбільші зміни можуть торкнутися професій, пов’язаних з опрацюванням інформації: журналістів, науковців та інженерів.

«Штучний інтелект може виконувати все, що пов’язане з обробкою текстів, чисел, зображень тощо. Саме в цих сферах робота майже напевно сильно зміниться. Можна припустити, що знайти роботу стане складніше, але ми цього поки не знаємо», — пояснив Нурдстрьом Сканс.

Матс Альвессон також ставить під сумнів економічну вигоду деяких університетських програм, зокрема в гуманітарних науках, якщо вони не забезпечують достатньої підготовки та практичних навичок.

Водночас він вважає, що фахівці, які добре володіють інструментами штучного інтелекту, ймовірно, матимуть хороші кар’єрні перспективи.

Оскар Нурдстрьом Сканс налаштований оптимістичніше щодо майбутнього вищої освіти.

«Технологія створить більшу невизначеність щодо розвитку ринку праці. Але я вважаю, що попит на компетенції, які надають університети, збережеться», — підсумував професор.

За даними tv4.se