Після двох рішень про депортацію у Швеції олімпієць із команди біженців мріє отримати шведське громадянство
Афганський велогонщик Амір Ансарі (Amir Ansari), який утік до Швеції від переслідувань і згодом виступив на Олімпійських іграх у Парижі, знову опинився в невизначеному становищі. Після втрати контракту з професійною командою спортсмен намагається продовжити кар’єру та отримати дозвіл на подальше проживання у Швеції. Його найбільша мрія — стати шведським громадянином. 27 липня 2024 року Амір Ансарі дебютував на Олімпійських іграх у Парижі у складі команди біженців Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Під білим прапором з олімпійськими кільцями він представляв людей, які були змушені залишити свої домівки.
«Спочатку я не міг повірити, що потрапив до команди, яка представляє 120 мільйонів біженців. Це був неймовірний досвід, і я дуже пишався», — розповів спортсмен, який посів 30-те місце в індивідуальній гонці на час.
Шлях до Олімпіади розпочався задовго до спортивних перемог. Ансарі виріс неподалік афганської столиці Кабула в родині, що належить до переслідуваної етнічної меншини хазарейців. За його словами, через напади на представників цієї спільноти родина вирішила відправити його за кордон, щоб урятувати життя.
«Багато людей загинули внаслідок вибухів, спрямованих проти мого народу. Тому сім’я вирішила відправити мене, щоб я мав шанс вижити й почати нове життя. Батька вже не було серед живих, але залишити маму та трьох братів і сестер було надзвичайно важко», — згадує Ансарі.
У 2015 році, коли йому було лише 16 років, він вирушив до Європи через Іран, Туреччину та Грецію. Значну частину маршруту хлопець долав за допомогою контрабандистів, ризикуючи життям.
Особливо небезпечним став перетин моря між Туреччиною та Грецією. «Я постійно боявся за своє життя — що мене застрелять або що я потону. Нас було 30 людей у гумовому човні, розрахованому на десятьох. Якби я впав у воду, то загинув би, адже не вмів плавати», — розповів спортсмен.
Після прибуття до Швеції Ансарі подав заяву на притулок, але отримав відмову та рішення про депортацію. У результаті він п’ять років прожив без належних документів.
Попри це, хлопець знайшов підтримку у шведській родині в Тієрпі (Tierp), а велосипедний клуб Stockholm CK допоміг йому розпочати серйозні тренування.
Однак постійна загроза видворення негативно впливала на його психологічний стан. «На жаль, мені довелося звикнути до життя в своєрідному підвішеному стані, коли не знаєш, що буде далі. Найважче було у 2017 році, коли я отримав друге рішення про депортацію і думав про самогубство», — зізнався Ансарі.
Саме велоспорт допоміг йому пережити цей період. Лише наприкінці 2022 року спортсмен отримав свій перший тимчасовий дозвіл на проживання у Швеції. Його спортивні результати згодом дозволили укласти контракт зі шведською професійною командою Lucky Sport Cycling Team. Виступи він поєднував із навчанням на будівельного інженера в Уппсальському університеті.
У Швеції Ансарі також зустрів жінку, з якою заручився. Проте нещодавно спортсмен отримав повідомлення, що команда не продовжить із ним контракт. Це створило нову перешкоду для його кар’єри, оскільки участь у професійній команді зазвичай є важливою умовою для виступів на міжнародних змаганнях.
Водночас Ансарі отримав іншу можливість продовжити спортивний розвиток. «Є ще один спосіб брати участь у міжнародних гонках, і я щойно дізнався, що мене відібрали до цієї програми. Її проводить World Cycling Center (WCC) із базою у Франції, де велосипедисти з різних країн можуть разом жити, тренуватися, розвиватися та змагатися», — розповів він.
Наразі Амір Ансарі продовжує пошуки нової професійної команди. Але ще важливішим для нього залишається питання легального перебування у Швеції. Його нинішній дозвіл на проживання закінчується восени 2027 року, і спортсмен знову не знає, чи зможе залишитися в країні, яку вважає своїм домом.
«Моя мрія — отримати шведське громадянство й нарешті позбутися цієї постійної невизначеності», — каже Амір Ансарі.
За даними gp.se

