Найбільший за 20 років набір строковиків розпочав службу у Швеції через тривожні часи
Збройні сили Швеції стрімко розширюються, а цьогорічний набір строковиків є найбільшим за останні 20 років. Найбільше зростання цього року відбувається у Стокгольмському полку морської піхоти (amfibieregemente). – “Важливо, щоб Швеція почала посилювати оборону вже зараз, адже часи неспокійні”, – каже 18-річний Густав Буредаль, який щойно розпочав строкову службу.
Біля контрольно-пропускного пункту Amf 1 у Ханінге (Haninge), на південь від Стокгольма, утворилася невелика черга. Когось на прощання обіймають батьки. Інші виглядають так, ніби щойно коротко підстриглися. На тих, хто заходить за ворота, чекають десять місяців у військовій формі та життя, яке повністю відрізняється від навчання у гімназії.
– Важливо створити професійне враження і щоб про них добре подбали. Адже їм доведеться жити тут десять місяців, – відповідає Олівер Персон (Oliver Pehrson) на запитання про те, що важливо під час прийому строковиків.
Він має звання фенріка і вперше виконуватиме обов’язки командира взводу.
– Буде дуже круто, – продовжує він.
Цього року саме цей підрозділ отримує найбільше збільшення кількості строковиків – на 148 більше порівняно з торішніми 410. На території активно ведеться будівництво.
– Бракує місця. Саме інфраструктура встановлює межі. Це те, що ми зараз найбільше відчуваємо. Водночас ми отримали багато нового персоналу, тому, думаю, все має пройти добре, – каже Персон.
Нові рекрути виглядають тихими й уважними, коли їх зважують, вимірюють, видають перше спорядження та проводять короткий курс стройової підготовки й команд. Протягом наступних місяців їх навчатимуть і готуватимуть до служби амфібійними солдатами.
Густав Буредаль (Gustav Buredal) із Бу (Boo) в Нацці (Nacka) підготувався настільки добре, наскільки міг, дотримуючись тренувальної програми, яку йому видали заздалегідь.
– Це силові тренування, витривалість, рухливість і подібні речі.
Для нього проходження військової служби завжди було чимось само собою зрозумілим, але він відчуває, що посилення оборони Швеції в останні роки ще більше «підштовхнуло» його мотивацію.
– У моменті буде важко й виснажливо, але потім озирнешся назад і відчуєш, що отримав із цього дуже багато.
На навчальному полігоні неподалік інша група строковиків пітніє у шоломах, замаскованих ялиновими гілками, під час свого першого польового тижня. Вони виглядають дещо виснаженими й невиспаними, хоча це й не дивно – рано-вранці їх розбудили пострілами біля наметів. Вони розпочали службу раніше цього літа, і після польового тижня строкова служба почала відчуватися набагато серйозніше, визнає 19-річна Сігне Мюллер (Signe Mueller).
– Здавалося, що важко перебувати в казармі – аж поки не вийшли в поле. Тепер хочеться назад у казарму, – каже вона з широкою усмішкою.
Для неї посилення оборони Швеції також стало додатковою мотивацією.
– Приємно бути частиною чогось більшого. Коли Збройні сили Швеції (Försvarsmakten) розширюються, потрібно, щоб допомагало ще більше людей. Звісно, через це ще більше хочеться долучитися, – каже вона.
За даними видання aftonbladet.se