Комуна Лідіньо закликає українських біженців повернутися додому. Деталі скандалу

Марина Майстренко, 43 роки, втекла з України та отримала житло на Лідіньо, що біля Стокгольма. Але після чотирьох років життя у Швеції вона тепер повинна залишити свою квартиру. Керівник комуни запропонував їй повернутися до України. — “Це формулювання дуже нас засмутило й обурило”, — каже вона.

Марина Майстренко приїхала до Швеції разом із двома дітьми після того, як росія розпочала повномасштабне вторгнення. Як і багато інших українських біженців, вона отримала право залишатися у країні за так званою директивою про масовий захист — massflyktsdirektivet. У 2024 році комуна нарешті надала їй житло, за яке вона сплачувала оренду протягом двох років.

Тепер Марина отримала повідомлення, що повинна звільнити квартиру у вересні. Про це раніше повідомляло P4 Stockholm.

— Ми розуміємо ситуацію і знаємо, що правила однакові для всіх. Ми не особливі. Але ми попросили комуну продовжити договір ще на шість місяців, — каже Марина Майстренко.

Це дозволило б їй залишатися у квартирі до завершення чинного періоду захисту у березні 2027 року.

У листі до кількох українців на Лідіньо (Lidingö) голова комунальної ради Даніель Шелленфорс (Daniel Källenfors) із Поміркованої коаліційної партії (Moderaterna) написав, що житло було тимчасовим рішенням у надзвичайній ситуації, а комуна повинна відповідально використовувати свої ресурси та однаково ставитися до всіх мешканців Лідіньо.

— Багато мешканців Лідіньо, незалежно від походження, перебувають у складній житловій ситуації […] Водночас важливо констатувати, що війна не триває з однаковою інтенсивністю по всій Україні, а значна частина країни сьогодні функціонує та придатна для життя, — написав Шелленфорс.

Він також зазначив, що в іншому випадку люди можуть звернутися до соціальної служби — Socialtjänsten. Саме згадка про повернення до України та звернення до Socialtjänsten найбільше вразила Марину Майстренко.

— Це формулювання дуже нас засмутило й обурило, — каже вона.

— Ми не просили нічого неможливого — лише ще шість місяців.

Вона наголошує, що в Україні немає по-справжньому безпечних місць, і ніхто не знає, яке місто стане наступною ціллю війни. Тепер Марина сподівається отримати додатковий час для пошуку житла. Але знайти контракт на оренду з перших рук дуже складно, а орендувати квартиру на вторинному ринку їй не по кишені.

— Після стількох років невизначеності відчуття стабільності стає неймовірно важливим. Хоча б десь у житті, — каже вона.

Даніель Шелленфорс заявив, що не мав наміру когось образити, але вважає, що його лист неправильно зрозуміли. За його словами, він лише хотів перелічити можливі варіанти розвитку подій.

— Я написав, що це один із багатьох варіантів (повернення назад — ред.). Думаю, вона надто чутлива. Порядок такий: шукати житло на Лідіньо або в інших частинах Швеції, а якщо це можливо — повернутися до України, — сказав він.

Шелленфорс підкреслив, що комуна однаково ставиться до всіх новоприбулих мешканців.

— Ми працюємо з усіма новоприбулими однаково — незалежно від того, чи люди приїхали з України, Сирії чи Афганістану. Людина отримує допомогу з житлом та освітою протягом двох років, а потім очікується, що вона сама нестиме відповідальність за свою ситуацію, — додав він.

За даними видання expressen.se