Генсек НАТО: Необхідно прискорити виробництво зброї перед зустріччю в Хельсінгборзі

НАТО не може безкінечно покладатися лише на США, вважає генеральний секретар Альянсу Марк Рютте перед зустріччю цього тижня у Хельсінгборзі. Новим модним словом у НАТО стала «перебалансування» — зокрема й щодо підтримки України. Перед поїздкою до Швеції Рютте описав майбутню зустріч міністрів закордонних справ як підготовчий етап до літнього саміту НАТО у Туреччині.

І на саміті в Анкарі у липні, і під час зустрічі у Хельсінгборзі (Helsingborg) у четвер та п’ятницю головною темою стане обговорення підвищеної цілі НАТО щодо оборонних витрат — країни-члени мають витрачати щонайменше еквівалент 5 відсотків ВВП на оборону.

— Питання вже не в тому, чи потрібно робити більше, а в тому, наскільки швидко ми можемо це зробити, — каже Рютте.

Прискорення роботи оборонної промисловості також стане однією з ключових тем.

— Ми повинні виробляти швидше та у більших масштабах по обидва боки Атлантики, — заявив генеральний секретар.

Водночас він применшив побоювання щодо можливого скорочення американської військової присутності у Європі. Натомість Рютте описує ситуацію як «перебалансировку», яка потрібна для того, щоб Альянс не залежав лише від однієї країни — США.

— Європа та Канада нарощують озброєння, і, як очікувалося, США адаптуються до цього, — каже Рютте.

Перебалансування — англійською «burden shifting» — стало популярним терміном у НАТО. Президент США Дональд Трамп уже давно вимагає, щоб інші країни брали на себе більше відповідальності, і має у Рютте активного прихильника.

— Європа разом із Туреччиною та Великою Британією мають понад 500 мільйонів населення… і зараз ми надто сильно покладаємося на союзника з населенням у 350 мільйонів. У довгостроковій перспективі це не є стійким, — каже генеральний секретар.

Особисто Рютте також хотів би бачити «перебалансування» у підтримці України, де Швеція є однією з країн, що особливо виділяються значно більшими обсягами допомоги, ніж багато інших держав. Рютте пропонував, щоб усі країни витрачали на підтримку України еквівалент 0,25 відсотка свого ВВП, але, схоже, вже не вірить у реалізацію цієї ідеї.

— Іноді моя роль полягає в тому, щоб класти на стіл сміливі пропозиції. Я не думаю, що цю пропозицію приймуть. Але принаймні ми запустили дискусію, — сказав глава НАТО у Брюсселі.

За даними видання aftonbladet.se