Експерти застерігають: безпека навколо Крістерссона може стати проблемою для НАТО, що грає на руку росії

Розслідування газети Aftonbladet щодо маєтку Фоллекна (Fållöknastiftelsen), який належить прем’єр-міністру Швеції Ульфу Крістерссону, його дружині та їхньому другу — лобісту Йорану Торстенссону, викликало широкий міжнародний резонанс. Матеріал вже опублікували або процитували такі видання, як Le Monde, Süddeutsche Zeitung, Brussels Times та (The Daily Tribune News of Bahrain.

Особливу увагу міжнародних експертів привернули не лише можливі корупційні ризики, а й серйозні прогалини в системі безпеки.

Журналістка Aftonbladet змогла отримати доступ до найближчого оточення прем’єра та навіть потрапити до його спальні, використавши інше прізвище в електронному листуванні та фотографію, змінену за допомогою штучного інтелекту. При цьому додаткової перевірки особи не проводилося.

Професор оборонних досліджень Лондонського королівського коледжу Майкл Кларк, який раніше очолював британський аналітичний центр Королівський інститут об’єднаних служб (Royal United Services Institute, RUSI), назвав ситуацію серйозною загрозою.

— Це справжня проблема безпеки як для шведського уряду, так і для союзників по НАТО, — заявив він.

За його словами, Швеція вже давно є об’єктом інтересу російських спецслужб, а після вступу до НАТО її значення для москви лише зросло.

— Після вступу країни до НАТО шведська безпека стала ще ціннішим ресурсом, який росія хотіла б використати. Новий північно-західний кордон росії з НАТО, що виник внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну, зробив усі північні країни більш вразливими до шпигунства та операцій впливу.

Кларк наголосив, що війна в Україні змушує москву активізувати так звані «підпорогові атаки» проти НАТО. Йдеться про дії, які не досягають рівня відкритої військової агресії, але спрямовані на дестабілізацію держав і не викликають автоматичного застосування статті 5 Північноатлантичного договору.

На думку Майкла Кларка, виявлені недоліки безпеки можуть значно полегшити проведення подібних операцій.

— Саме на такі слабкості росія й розраховує в демократичних західних країнах. Проблеми, які “провалюються між стільцями”, створюють можливості для успішних операцій впливу та шпигунства.

Ще один відомий експерт, доцент міжнародних відносин та безпеки Університету Сіракуз Майкл Дж. Вільямс, також вважає ситуацію вкрай серйозною.

— У сучасному світі можливість потрапити в таке середовище без належної перевірки є серйозним провалом безпеки.

Він зазначає, що ворожі сили могли б використати подібний доступ для збору розвідувальної інформації або навіть для проведення операцій проти глави уряду.

— Теоретично це могло б бути замахом на прем’єр-міністра, його викраденням або викраденням когось із його близького оточення з метою шантажу чи тиску.

Майкл Дж. Вільямс вважає, що шведські служби безпеки повинні переглянути свої процедури.

— Не зробити цього було б безвідповідально.

Він також наголосив, що наслідки виходять далеко за межі Швеції.

— Якщо прем’єр-міністра викрадуть і використають для тиску на Альянс, це стане серйозною проблемою для НАТО. Крім того, інформація про його житло може бути використана для підготовки більш масштабних операцій, пов’язаних із високопосадовцями НАТО.

На його думку, мінімально необхідними заходами мають стати ретельні перевірки біографії, підтвердження особи та особисті співбесіди з людьми, які отримують доступ до подібних об’єктів.

Британський експерт із безпеки Кір Джайлс, який співпрацює з аналітичним центром Чатем-хаус та Канадським центром передового досвіду з національної безпеки, вважає, що Швеція має адаптуватися до нової реальності.

— Добре, що цей тест провели журналісти, а не люди з ворожими намірами.

За його словами, такі країни, як росія, Іран та Китай, активно шукають найслабші ланки в системах безпеки західних держав.

— Швеція, на жаль, тепер належить до групи країн, які повинні враховувати широкий спектр зовнішніх і внутрішніх загроз. Старі уявлення про безпеку необхідно переглянути.

Подібної думки дотримується і фахівець з кадрової безпеки П’єр Гудмундсон (Pierre Gudmundson), який раніше працював у Збройних силах Швеції Försvarsmakten.

— Ваше журналістське розслідування показало, що ми все ще живемо ніби в казці про Сплячу красуню. Ми не до кінця усвідомили нову безпекову ситуацію, пов’язану із загрозою з боку росії та членством у НАТО.

Прем’єр-міністр Ульф Крістерссон (Ulf Kristersson) відмовився давати інтерв’ю щодо ситуації.

Його прессекретарка Ханна Стрьомберг (Hanna Strömberg) повідомила, що уряд не коментує питання безпеки прем’єр-міністра і переадресовує всі запити до Служби державної безпеки Швеції (Säkerhetspolisen, Säpo).

У Säpo заявили, що не можуть детально коментувати захист окремих осіб.

Речник служби Юнатан Свенссон (Jonathan Svensson) зазначив, що щодо об’єкта застосовуються як видимі, так і приховані заходи безпеки, включаючи технічні рішення, розвідувальну діяльність та присутність персоналу на місці.

Водночас він наголосив, що зовнішнім спостерігачам важко оцінити реальний обсяг заходів безпеки лише за відкритою інформацією.

Міністр оборони Пол Йонсон (Pål Jonson) та міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін (Carl-Oskar Bohlin) на момент публікації матеріалу коментарів не надали.

За даними видання Aftonbladet