У Швеції жінка через помилку ДНК-тесту десять років вважала чужого чоловіка своїм батьком

58-річна мешканка Швеції Петра Ванселіус Хідестоль (Petra Wanselius Hidestål) протягом десяти років підтримувала стосунки з родиною чоловіка, якого офіційний ДНК-тест визначив її біологічним батьком із точністю 99,92%. Однак згодом з’ясувалося, що результат був помилковим. Коли жінка нарешті встановила особу справжнього батька, він уже чотири роки був мертвий.

Петра виросла в містечку Боттнарид (Bottnaryd) разом із матір’ю. Свого біологічного батька вона ніколи не знала. У дорослому віці вони з матір’ю вирішили звернутися до Шведського агентства судово-медичної експертизи Rättsmedicinalverket, щоб провести ДНК-тест і встановити батьківство.

Результат вказав на чоловіка, який на той момент уже помер. За висновком експертизи, імовірність його батьківства становила 99,92%. Петра зв’язалася з родичами чоловіка, які тепло прийняли її до своєї сім’ї. «Вони зустріли мене з розпростертими обіймами. Запрошували на вечерю й постійно говорили, наскільки я схожа на свого батька», — розповіла жінка.

Протягом наступних десяти років вона будувала стосунки з новими родичами та відчувала, що нарешті знайшла сім’ю, якої їй бракувало в дитинстві.

Однак усе змінилося, коли Петра разом із новознайденою двоюрідною сестрою вирішила дослідити родовід. Використовуючи американську генеалогічну базу даних, вони знайшли численні ДНК-збіги з людьми, які виявилися родичами Петри. Проте серед них не було її двоюрідної сестри.

Це викликало сумніви в правильності попереднього результату. Петра повторно звернулася до Rättsmedicinalverket. Через деякий час відомство визнало помилку. «Згодом вони зв’язалися зі мною та сказали, що можуть лише висловити жаль. Сталася помилка. Він не був моїм батьком», — розповіла Петра.

«Це був справжній шок», — додала вона. Про історію жінки першим повідомило Sveriges Radio P4 Jönköping. Зрештою Петрі вдалося встановити особу свого справжнього біологічного батька. Однак на той момент він уже чотири роки як помер. «Я могла б знати свого батька, але тепер уже надто пізно», — сказала вона.

Тепер Петра вимагає компенсації від Rättsmedicinalverket за помилку, через яку втратила можливість познайомитися зі справжнім батьком за його життя. Проте відомство заявляє, що не бачить юридичних підстав для виплати відшкодування.

Єдиним можливим шляхом отримання компенсації для жінки залишається судовий позов. Водночас такий процес пов’язаний із ризиком значних фінансових витрат.

«Я вважаю, що вони повинні відповісти за кожен рік, який я втратила і могла провести з ним. Але як мені, звичайній людині, подати до суду на таке державне відомство, як Rättsmedicinalverket?» — запитує Петра.

Детальніше читайте за матеріалами Expressen