Країни НАТО навколо Балтійського моря розглядають заборону входу для російських суден

У січні лідери країн Балтійського моря, НАТО та Єврокомісії вирішили дослідити, чи можливо заборонити небезпечним суднам вхід у Балтійське море через протоки Данії та Швеції. Також було ухвалено рішення вивчити, як агресивно країни можуть діяти у разі завдання шкоди — не порушуючи морське право (яке є частиною міжнародного права). Було створено робочу групу з юристів-міжнародників з країн НАТО, що межують із Балтійським морем, а також з Ісландії, Норвегії, Нідерландів, Великої Британії, штаб-квартири НАТО та зовнішньополітичної служби ЄС. Вона вже провела дві зустрічі.

— Для Швеції важливо, щоб морське право поважалося. Що стосується входу в Балтійське море, іноземні судна мають право на “невинний прохід”, — розповідає Мартін Раткович Леопарді (Martin Ratcovich Leopardi), спеціальний радник із міжнародного права в шведському МЗС.

Чи можна все ж таки заборонити вхід суден у Балтійське море?

— Якщо прибережна держава має чіткі докази, що судно не дотримується правил, затверджених Міжнародною морською організацією, є можливість провести фізичну інспекцію на борту іноземного судна. Якщо судно діє прямо на шкоду прибережній державі, за морським правом держава має право вжити необхідних заходів, щоб перешкодити проходу. Це складна і детально регламентована система, — пояснює Леопарді.

— Якщо судно перебуває не в територіальних водах, а в міжнародних водах у межах шведської економічної зони — інспекцію провести складніше.

Леопарді наголошує: країни Балтійського узбережжя мають дуже ретельно зважувати свої дії, адже морське право є глобальним — і дії проти іноземних суден у Балтійському морі можуть бути використані як прецедент проти шведського флоту в інших частинах світу. Наразі не визначено дату завершення роботи групи чи ухвалення рішень.

Ніклас Ґрангольм (Niklas Granholm), керівник досліджень в Інституті оборонних досліджень FOI, вважає, що ця робота може мати велике значення.

— Ймовірно, мова йде про запровадження певних вимог безпеки до суден, які заходять у Балтійське море. Якщо їх не дотримано — судно не впустять, — каже він.

Прикладами можуть бути: вимоги до підготовки екіпажу і капітана, наявність страхування, техогляд судна, технічна справність.

— Країни НАТО можуть заявити: “Виконуйте ці вимоги або не отримаєте доступ. А якщо все одно спробуєте зайти — ми вас зупинимо та піднімемося на борт.” Проте є побоювання серед морських держав Північної Європи, що це викличе відповідні дії в інших частинах світу. Це питання балансу, — пояснює Ґрангольм.

Чотири судна підозрюються в пошкодженні підводних кабелів у Балтійському морі з 2023 року. НАТО та країни Балтії говорять про гібридну війну. Ніклас Ґрангольм вважає, що пошкодження кабелів і газопроводів — це свідомі акти саботажу.

— З лютого 2022 року Швеція входить до коаліції, яка підтримує Україну в її війні за виживання проти російського нападу. З погляду росії, ми — теж воююча сторона. Але росія не хоче відкритого конфлікту. Тому вона вдається до гібридної війни. Ідеально — щоб атакована сторона не зрозуміла, що сталося, і зробила хибні або запізнілі кроки, — пояснює він.

Дослідник з FOI вказує, що ці атаки мають чітку схему: судна, які йдуть до чи з росії, волочать якір у межах економічних зон інших країн, де втрутитися складніше, ніж у територіальних водах.

— росія використовує дешеві методи, які важко довести. Тому вона може продовжувати це довго, — каже Ґрангольм.

Стратегія НАТО — зробити ці методи дорогими та помітними.

— Тепер сигнал власникам суден: якщо зробите це — попадетеся, ваше судно залишиться в порту і не зможе заробляти. Це б’є по найболючішому — по гаманцю, — додає він.

За даними видання Dagens Nyheter