Випускники приватних шкіл у Швеції заробляють менше за тих, хто закінчив комунальні заклади

Учні, які навчалися у прибуткових гімназіях, демонструють гірші результати в подальшому житті. Згідно з дослідженнями, вони в середньому заробляють на 200 000 крон менше у дорослому віці порівняно з випускниками комунальних гімназій. Кілька досліджень також показують, що учні приватних шкіл гірше справляються при переході до подальшого навчання або виході на ринок праці.

Національний економіст Петер Берг (Petter Berg) зі Стокгольмської школи економіки (Handelshögskolan i Stockholm) зазначає, що дивно, чому існує так мало досліджень, які аналізують зв’язок між вибором школи та його впливом на життєві перспективи учнів у довгостроковій перспективі.

Він підкреслює, що це особливо важливо з огляду на постійне зростання кількості приватних шкіл. Петер Берг зустрічає біля масивних кам’яних сходів, що ведуть до будівлі Стокгольмської школи економіки, після чого проводить до свого дослідницького кабінету на четвертому поверсі з видом на McDonalds.

З економічної точки зору, за його словами, критично важливо досліджувати, як вибір освіти впливає на результати людини у дорослому житті. Дослідник демонструє свою дисертацію у форматі PDF, оскільки друкована версія ще не готова, і показує графік, який ілюструє, як прибуткові приватні школи зростали за рахунок комунальних з часу шкільної реформи 1990-х років.

За його словами, зростання деяких освітніх концернів, попри нижчу якість, є логічним, адже вони працюють у ринкових умовах. Ринкова логіка полягає в оптимізації факторів, які приваблюють учнів, і це не обов’язково якість освіти.

Дослідження охоплює 200 000 учнів, які навчалися у гімназіях Стокгольмського регіону (Stockholms län) у період з 1995 по 2008 рік. Обмеження дослідження 2008 роком пояснюється тим, що учні мали досягти достатнього віку, щоб можна було оцінити їхні доходи у дорослому житті.

Петер Берг використовував методи, які дозволяють коректно порівнювати учнів із подібними характеристиками, щоб уникнути некоректних висновків. Головний висновок дослідження полягає в тому, що нижчі доходи випускників прибуткових шкіл пов’язані з економією коштів на персоналі.

Зокрема, такі школи частіше наймають некваліфікованих учителів, які обходяться дешевше, що практично повністю пояснює негативний вплив на майбутні доходи учнів. У досліджуваний період лише 48% вчителів у прибуткових гімназіях Стокгольмського регіону мали відповідну кваліфікацію, тоді як у комунальних школах цей показник становив 79%.

Також було встановлено, що у прибуткових школах класи приблизно на 30% більші, однак це не має суттєвого впливу на майбутні доходи учнів. Ймовірно, розмір класу більше впливає на учнів на рівні початкової школи. Попри гірші результати, прибуткові гімназії продовжують зростати.

За словами Петерa Берга, це пояснюється їхнім розташуванням та пропозицією навчальних програм.

Зокрема, 46% таких шкіл у Стокгольмському регіоні розташовані в радіусі п’яти кілометрів від центру міста, тоді як серед комунальних шкіл цей показник становить лише 20%.

Сам Петер Берг свого часу також обрав приватну школу, щоб переїхати з Катрінехольма (Katrineholm) до більшого міста Норрчопінг (Norrköping), і визнає, що для нього вирішальним фактором було саме розташування. Крім того, прибуткові школи частіше пропонують популярні навчальні програми.

Зокрема, частка учнів на суспільно-науковому напрямі у таких школах на 14 відсоткових пунктів вища, ніж у комунальних. Саме популярність цього напряму викликає занепокоєння у політиків та представників бізнесу, які прагнуть збільшити кількість студентів на технічних і професійних програмах.

Втім, поки учні віддають перевагу суспільно-науковому напрямку, а приватні школи мають можливість його пропонувати, ця тенденція зберігатиметься. Згідно з дослідженням, розташування школи та перелік програм пояснюють 80% ринкової частки прибуткових гімназій у Стокгольмському регіоні.

Ще 20% пояснюється тим, що до комунальних шкіл складніше вступити.

Про це детальніше інформує шведське видання Dagens Nyheter