Водій автобуса з Густавсберга рятує життя в Україні

За день до четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії площа Norrmalmstorg у Стокгольмі традиційно наповнюється людьми, які приходять підтримати український спротив. Алекс Яцун і його дружина Наталія, які мешкають у Густавсберзі (Gustavsberg), як і щопонеділка, розливають гарячий солодкий чай із термоса та пригощають усіх охочих домашніми пирогами. На столі поряд лежить дрон із Києва та пластикова модель російського танка.

– Я не бачу дрон як зброю, я бачу його як інструмент, що рятує життя захисників України, – каже Алекс Яцун (Aleks Jatsoun).

– Від початку збору коштів у 2024 році ми зібрали понад п’ять мільйонів крон. Цього вистачило на виготовлення більш ніж 900 дронів. Близько 60 відсотків із них вразили свої цілі, – розповідає Алекс Яцун.

Він є одним із ініціаторів мережі Blågula styrkorna («Блакитно-жовті сили») – об’єднання, до якого входять переважно шведські пенсіонери, які вирішили зробити конкретний внесок у війну.

– У нас майже 5 000 учасників по всій Швеції. Багато хто регулярно жертвує кошти, дехто фінансує цілий дрон. Той, хто платить 8 600 крон і покриває вартість нового дрона з оптоволоконним управлінням, може навіть дати йому ім’я, – каже він.

Алекс Яцун показує муляж протитанкової гранати, яку можуть нести дрони.

– Головна перевага в тому, що дрон може облетіти танк із тилу та вразити моторний відсік, який захищений гірше, ніж передня й бічні частини.

Сам Алекс проходив службу снайпером у молодості, живе у Швеції з 1991 року та багато років працює водієм автобусів компанії SL.

– Коли у 2022 році почалася війна, я одразу хотів поїхати воювати. Але після розмови з Наталією, яка теж хотіла їхати, ми вирішили допомагати інакше.

Спочатку він передавав в Україну транспорт для 21-ї механізованої бригади, частина військових якої проходила навчання у Швеції.

Через так звану «Шведську бригаду» (Svenskbrigaden) він познайомився з відставним резервним офіцером Ларсом Сефастссоном (Lars Sefastsson) з Остермальма (Östermalm), і разом вони організували збір коштів на дрони.

– Я не сприймаю дрон як зброю, а як рятувальний інструмент. Вони не дозволяють росіянам просувати танки вперед і цим рятують багато життів, – каже Алекс Яцун.

Однією з найвідданіших волонтерок є Каріна Ерікссон (Carina Eriksson) з району Васастан (Vasastan).

– Раніше я майже не знала, де розташована Україна. Але в українському народі є щось особливе – їхня воля до спротиву, їхня боротьба. І я просто не можу не допомагати, – говорить вона.

Про це повідомляє mitti.se