Верховний суд Швеції зупинив будівництво заводу для спалювання імпортних відходів у Стокгольмі
Імпорт сміття до Швеції зростає до нового рекордного рівня. З 2008 року Швеція збільшила імпорт залишкових відходів більш ніж у п’ять разів. Водночас Верховний суд Швеції (Högsta domstolen) зупинив плани будівництва теплоелектростанції у Льовсті (Lövsta), де компанія Stockholm Exergi планувала спалювати імпортовані відходи з великим вмістом пластику. Тепер енергетична компанія попереджає про можливі наслідки цього рішення.
У галузі процес називають «відновленням енергії». Але фактично йдеться про спалювання сміття. За даними Шведського управління з охорони довкілля (Naturvårdsverket), ці відходи приблизно на чверть складаються з пластику. Під час спалювання на теплоелектростанціях вони виробляють електроенергію та централізоване опалення.
Однак спалювання сміття не лише обігріває шведські домівки взимку. Воно також сприяє нагріванню планети. Замість того щоб спалювати нафту на теплоелектростанціях, тепер спалюють пластик, який, у свою чергу, виготовляється саме з нафти.
Раніше видання DN повідомляло, що компанія Stockholm Exergi планувала побудувати величезний сміттєспалювальний завод у Льовсті на північ від Хессельбі (Hässelby) у Стокгольмі. Там планувалося спалювати імпортовані залишкові відходи з Європи. Науковці зазначали, що завод у Льовсті міг би спричиняти викиди кількох сотень тисяч тонн вуглекислого газу на рік — обсяг, який поставив би під загрозу плани Стокгольма стати кліматично нейтральним містом до 2030 року.
– Спалювання пластику є головним джерелом викидів вуглекислого газу в енергетичному секторі Швеції, і ці викиди зростають. Це нестійка ситуація. Ми знаємо, що для зупинення подальшого потепління викиди мають знизитися до нуля. Тому і сектор поводження з відходами повинен скорочувати свої викиди, каже професор екологічного стратегічного аналізу Королівського технологічного інституту (Kungliga tekniska högskolan) Йоран Фіннведен (Göran Finnveden).
Директор із питань сталого розвитку компанії Stockholm Exergi раніше захищав цей проєкт, заявляючи, що Швеції потрібна енергія і що спалювання відходів необхідне, щоб сміття не опинялося на полігонах в інших країнах. Тепер Верховний суд остаточно поставив крапку в цих планах.
Однак не через кліматичні причини. Минулого року Суд з питань землі та довкілля (Mark- och miljööverdomstolen) відхилив проєкт будівництва у Льовсті через ризик забруднення води в озері Меларен (Mälaren). Компанія Stockholm Exergi оскаржила це рішення, але Верховний суд вирішив не надавати дозволу на подальший розгляд справи, про що першою повідомила радіостанція Sveriges Radio P4.
Таким чином, проєкт будівництва остаточно скасовано. У письмовій відповіді на запитання DN прессекретар компанії Stockholm Exergi Фредрік Перссон (Fredrik Persson) не згадує ні пластикові відходи, ні кліматичні цілі, натомість наголошує на питаннях електропостачання регіону.
«Рівень самозабезпечення Стокгольма електроенергією становить менше ніж 15 відсотків. Це занадто мало і є проблемою з точки зору готовності до криз. Теплоелектростанція у Льовсті стала б важливим доповненням і мала б великий потенціал виробляти електроенергію саме тоді, коли потреба є найбільшою», зазначив він.
На запитання, чи розглядає компанія екологічніші технології, Перссон відповів:
«Ми оцінюємо всі альтернативи, які можуть допомогти забезпечити надійне, конкурентоспроможне та стале енергопостачання. Це включає як різні види виробництва енергії, так і можливі заходи на існуючих об’єктах», написав Фредрік Перссон у листі до DN.
Наразі виробництво тепла у північно-західному Стокгольмі забезпечує електростанція Hässelbyverke). Однак, за словами Stockholm Exergi, це стара установка, яка не може працювати без модернізації нескінченно довго.
Галузева організація Avfall Sverige поставила кліматичну мету — скоротити вдвічі викопні викиди від спалювання відходів до 2030 року. У прогнозах 2021 року передбачалося, що п’ять найбільших сміттєспалювальних підприємств країни встановлять системи уловлювання вуглекислого газу (CCS) до 2030 року.
Однак ця технологія все ще перебуває на стадії розвитку, не була випробувана на сміттєспалювальних заводах і значно збільшує витрати. Нещодавно видання Dagens Industri повідомило, що багато шведських проєктів із впровадження CCS були призупинені або взагалі закриті.
– Досвід показує, що технологія CCS виявляється дорожчою, ніж раніше передбачалося. Через це інвестиції відкладаються. Тому важливо паралельно з розвитком CCS також шукати інші способи скорочення викидів від спалювання відходів. Потрібно спалювати менше пластику, каже Йоран Фіннведен.
За даними видання dn.se
