Урядова коаліція Швеції втрачає підтримку, але ще має шанси на реванш перед виборами

Четверо лідерів партій Тідьо усміхалися на всі боки на кухні Ульфа Крістерссона (Ulf Kristersson), коли окреслювали курс на наступну каденцію. Втім, останнє цього року опитування від SVT/Verian не дає підстав для оптимізму. Хоча за дев’ять місяців, що залишилися до виборів, ще багато що може змінитися. Відставання на 7,2 відсоткового пункта означає, що значно понад 200 тисяч виборців мали б змінити політичний бік, аби партії Тідьо отримали другий мандатний період.

Це серйозний підйом угору, хоча й не неможливий. Є кілька чинників, які говорять як на користь такого сценарію, так і проти нього.

Наступного року очікується, що рецесія ослабить свій тиск на Швецію. Прогнози зростання економіки поліпшуються, так само як і реальні зарплати. Партії Тідьо також ухвалили бюджет із суттєвими доплатами для домогосподарств. У сукупності це може призвести до того, що достатня кількість людей відчує: і власна економіка, і економіка країни рухаються в правильному напрямку.

Можливий злам у боротьбі з бандитською злочинністю. Рекордна кількість вибухів, але менше стрілянини, більше інструментів для поліції та більше розкритих тяжких злочинів дають урядовій стороні шанс заявляти, що розвиток іде в правильному напрямку — особливо якщо вони отримають підтримку в такому трактуванні подій.

Роздробленість опозиції. Легше формувати порядок денний тим партіям, які мають спільне бачення майбутнього. Опозиції цього бракує, і складно уявити, на чому, наприклад, Центристська партія (Centerpartiet, C) та Ліва партія (Vänsterpartiet, V) могли б зійтися. Партії Тідьо, безумовно, сподіваються, що це змусить виборців думати: «Ми знаємо, що маємо, але не знаємо, що отримаємо», коли альтернативи стануть чіткішими.

Водночас існують і серйозні слабкі місця, передусім високий рівень безробіття. Наступного року він, за прогнозами, становитиме 8,4 відсотка. Це дещо менше, ніж цього року, але у 2026 році без роботи буде на тисячі людей більше, ніж на момент вступу уряду на посаду.

Крім того, попри ознаки економічного пожвавлення, серед домогосподарств зберігається затяжний песимізм, який потребує часу, аби змінитися. Є також невдоволення результатами роботи уряду в кількох ключових політичних сферах, що дає опозиції аргументи для критики щодо невиконаних обіцянок.

Криза Лібералів (Liberalerna, L) в опитуваннях — ще один фактор, який робить перспективи продовження правління похмурими. Якщо L не зможуть подолати парламентський бар’єр, це відкриває шлях до зміни уряду.

Постійно присутнім залишається і питання формування уряду, де ультимативні вимоги Шведських демократів (Sverigedemokraterna, SD) щодо міністерських посад ризикують відлякати центристськи налаштованих виборців, що вагаються, яким не до вподоби ідея побачити Йіммі Окессона (Jimmie Åkesson, SD) у будівлі уряду.

Звісно, чинників більше, ніж перелічені тут. І не варто забувати про невідомий X-фактор, який здатен перевернути все з ніг на голову. Але, судячи з усього, нас чекають надзвичайно спокійні парламентські вибори — і у 2026 році.

За даними видання SVT