Учні зі Швеції назвали платформу для національних іспитів диверсією державного рівня

Напередодні національних іспитів дев’ятикласниці Аманда, Емілія та Клара зустрічають стрес через оцінки з несподіваним спокоєм. Водночас вони називають провал управління освіти Швеції Skolverket із цифровими іспитами «фарсом». Цього тижня учні шведських основних шкіл починають складати національні іспити з шведської мови. У школі Kunskapsskolan у Тиресьо (Tyresö) ми й зустрічаємо Аманду, Емілію та Клару — трьох учениць дев’ятого класу, які незабаром перевірять свої знання на письмовому іспиті.

Коли починається перерва, коридори швидко заповнюються сотнями учнів із шостого по дев’ятий клас. Аманда, Емілія та Клара впевнено проходять до учительської, де разом із учителькою шведської мови Хелен Нетц (Helen Netz) починають розмову. Попри те, що результати можуть визначити їхні шанси вступити до бажаної програми в гімназії, вони виглядають напрочуд спокійними.

— Звісно, трохи нервуєш, але особливо нічого зробити не можеш. Як буде, так і буде, — каже Аманда, і подруги погоджуються.

Вони все ж трохи готувалися. Аманда розповідає, що повторювала різні типи текстів і врахувала зауваження до попередніх письмових робіт. Емілія намагалася визначити свої слабкі сторони і додатково тренувалася саме в них.

— Думаю, загалом корисно просто багато писати, — каже вона.

Нещодавно учениці писали дебатні статті. Аманда, наприклад, аргументувала за безкоштовний громадський транспорт для молоді. Також вони практикувалися у написанні колонок, оповідань, репортажів та віршів. Те, що вони почуваються впевнено перед першими іспитами, пояснюється тим, що шведська мова більше стосується навичок, ніж фактологічних знань.

— Цьому не навчишся за тиждень. Якщо ти зараз не вмієш добре писати, то й на іспиті не зможеш. Треба просто прийти, зробити все можливе — і постаратися не померти, — жартує Клара.

Однак коли розмова переходить до іспитів після великодніх канікул — історії, сучасних мов і математики — учениці стають серйознішими.

— Це предмети, до яких справді потрібно готуватися. Нервує те, що маєш лише одну спробу, — каже Емілія.

Цифрові національні іспити, які зіткнулися з технічними проблемами та витоками інформації, викликають у них різку критику.

— Дивно, що вони витратили так багато грошей на систему, яка не працює. Уже існують системи, що працюють добре, наприклад Exam.net, — каже Клара.

— Там не можна списувати і все працює чудово, — додає Аманда.

Те, що Skolverket не змогло створити стабільну цифрову систему, викликає у них роздратування.

— Дивно, що ті, хто керує нашою освітою, не змогли створити систему, яка працює, попри всі витрачені гроші, — каже Клара.

Аманда, Емілія та Клара не вважають цифровізацію національних іспитів особливо важливою.

— Я ніколи не відчувала, що іспити перевіряють несправедливо, — каже Аманда.

Водночас вони розуміють, що результати є дуже важливими і можуть вплинути на майбутнє людини. Вони також знають, що деякі школи і освітні концерни ставлять занадто високі оцінки за низькі результати. Через це учні з таких шкіл можуть отримувати місця на престижних освітніх програмах замість тих, хто має кращі знання, але отримав чесні оцінки.

— Ми зустрічали людей, які отримали «радісні оцінки». Це помітно, коли з ними розмовляєш і бачиш, як вони працюють, — каже Аманда.

На думку Емілії та Клари, найбільше шкода саме таких учнів.

— Вони можуть вступити до хорошої гімназії, навіть не знаючи, що їхні оцінки були завищені. А потім швидко розуміють, що нічого не знають порівняно з іншими. Це, мабуть, дуже важко, — каже Клара.

У новій системі оцінювання, яку планують запровадити до 2030 року, результати національних іспитів матимуть більший вплив на підсумкові оцінки.

Аманда, Емілія та Клара побоюються, що це зробить освіту надто формалізованою і що навчання зосередиться лише на підготовці до іспитів — так званому «teaching for the test».

За даними видання dn.se