У Швеції зростає популярність благословення осель: священники закликають до введення офіційної процедури

Все більше людей у Швеції хочуть, щоб їхні домівки були освячені, і тепер священники Шведської церкви (Svenska kyrkan) пропонують запровадити офіційний порядок проведення обряду благословення дому. — Ми бачимо, що люди шукають допомоги, щоб знайти спокій у своїх оселях, — каже священник Стефан Аро (Stefan Aro), який вважає, що потрібно встановити чіткі правила для цього ритуалу.

Каріна Хедман (Carina Hedman) та її чоловік нещодавно переїхали до старого понад 100-річного будинку в Гельсінгланді (Hälsingland), де здійснювали свою мрію — реставрувати історичне житло. Саме тоді їй спало на думку, що будинок варто освятити.

— Я сказала чоловікові, що було б чудово, якби цей дім, у якому жило стільки людей до нас і який тепер у наших руках, був благословенний, — розповідає вона.

Гедман, яка сама є діаконом, добре знає про благословення, але саме обряд освячення дому їй був знайомий лише з розповідей.

— Я подумала: “А чому б і ні?”. У цьому світі, сповненому конфліктів, хаосу та тривоги, нам іноді потрібно звертатися до світла, — каже вона.

Обряд у їхньому випадку відбувся під час святкування дня народження та Мідсоммару (Midsommar). За словами Каріни, це був урочистий і водночас теплий момент. Священник, який був близьким другом родини, отримав «повну свободу дій». Він говорив про значення дому, обходив усі кімнати, молився за будинок і мешканців та окроплював водою.

— Нас було від шести до вісімдесяти восьми років, і це було зворушливо, урочисто та радісно. Багато хто тоді сказав, що це мало б стати традицією для кожного, хто переїжджає до нового дому, — каже Хедман.

Благословення дому — не нова практика в християнстві, але у Шведській церкві вона ніколи не була поширеною. У католицькій традиції освячення домів — звичайна річ, а в деяких обрядах його проводять щороку на Свято Богоявлення. В інших релігіях обряд може включати вигнання духів чи очищення від злих сил.

— У саамській та торнедальській традиції, що присутня в регіоні, де я служу, це явище було значно поширенішим, — каже Стефан Аро, священник кафедрального приходу Лулео (domkyrkoförsamlingen i Luleå).

Разом із двома колегами він подав меморандум до церковного синоду з пропозицією офіційно впровадити обряд благословення дому, подібно до того, як існують визначені порядки для хрещення та поховання. Зараз кожен священник проводить такі обряди на власний розсуд. У своїй пропозиції автори зазначають, що священники та діакони часто зустрічають людей, які переживають духовні проблеми після участі в новорелігійних чи окультних практиках.

“Тривога, страх, безсоння й панічні стани часто виникають після занурення в окультні кола. У крайніх випадках це може призвести до нав’язливих дій або навіть до відчуття «паранормальної активності» вдома”, — йдеться в документі.

— Ми зустрічаємо людей, які шукали духовність поза традиційною Шведською церквою — через сеанси, медіумів або спроби спілкуватися з мертвими. Це може викликати ще більше занепокоєння, і тоді люди хочуть, щоб їхній дім був благословенний, — пояснює Стефан Аро.

У разі затвердження ініціативи священникам і діаконам можуть запропонувати спеціальне навчання з душпастирства та “служіння звільнення”, що допомагає працювати з окультизмом і новою духовністю.

— Ми вважаємо, що це може дати більше впевненості нашим священникам і заохотити їх до глибшого духовного наставництва, — додає він.

За словами Сари Дуппілс (Sara Duppils), релігійного психолога з Університету в Євле (Högskolan i Gävle), інтерес до духовності зростає не лише в межах Шведської церкви. Люди мають вроджену потребу у спільності, яка може проявлятися не лише через релігію, а й через нову духовність, спорт, політику чи інші соціальні кола.

— У часи війни й нестабільності люди часто знову звертаються до віри, — каже вона.

Дуппілс переконана, що Шведська церква могла б виграти, якби стала відкритішою до різних форм духовності, адже занадто суворі правила можуть відштовхувати людей з індивідуальним поглядом на віру.

— Деякі церкви вже впровадили йогу чи медитацію. Але церква загалом виграла б, якби відкрилася ще більше. Багато людей сьогодні мають власне бачення життя, сформоване культурою, вихованням і вірою. Дехто вважає себе християнином, але не відчуває, що церква його приймає, — каже дослідниця.

Вона наводить приклад ангелів, які часто фігурують у «очищенні домів» у духовних колах.

— Ангели походять із християнської міфології, але у Шведській церкві вони майже не згадуються і залишилися лише у народних віруваннях. Для багатьох Бог здається далеким, тому ангели — це спосіб відчути зв’язок із божественним, — пояснює вона.

Каріна Хедман вважає, що офіційний порядок для обряду освячення дому у Шведській церкві був би позитивним кроком.

— Чіткі рамки для всього, що стосується віри та місії Шведської церкви, — це добре. Це дає нам усім більше свободи, — підсумовує вона.

За даними видання Aftonbladet