У Швеції зростає нова криза громадського здоров’я — молодь почувається найгірше серед усіх вікових груп
Швеція належить до найбільш щасливих країн світу — але не для всіх. Нове дослідження показує, що найгірше почуваються молоді дорослі: вони демонструють високий рівень тривожності, відчуття беззмістовності життя та глибоку самотність. «Ми збудували суспільство, яке функціонує, але яке не завжди відчувається вартим життя», — каже дослідник Луїс де Міранда (Luis de Miranda).
Швеція регулярно посідає високі місця у світових рейтингах щастя. Водночас простежується парадоксальна й тривожна тенденція: молоді люди, особливо у віці 18–24 років, повідомляють про найнижчий рівень задоволеності життям, найменше відчуття сенсу та психологічного благополуччя — попри матеріальну безпеку й високі очікування від майбутнього.
Шведське дослідження «Процвітання у Швеції: загалом добре — але не для всіх» (Flourishing in Sweden: Great overall – but not for all) показує, що молодь найнижче оцінює майже всі позитивні показники: щастя, баланс, сенс, ціль і фінансову безпеку. Натомість саме серед них фіксуються найвищі рівні тривожності, самотності та психологічного навантаження.
«Йдеться не про розбещеність чи нестачу ресурсів. Йдеться про відсутність напряму в житті. Це не можна списати на тимчасове невдоволення — це вказує на глибшу структурну проблему», — зазначає Луїс де Міранда, доцент з біоетики Уппсальського університету (Uppsala universitet), який, зокрема, коментував дослідження на сторінках DN Debatt.
Водночас дослідник наголошує, що робота не дає «всієї правди», але є «надзвичайно цінною, бо відкриває необхідну суспільну дискусію». «Це сигнал тривоги. Ми бачимо форму екзистенційної кризи посеред добробуту».
За його словами, слово «криза» не обов’язково означає крах — це також може бути вирішальний історичний момент, коли або формується щось нове, або щось остаточно втрачається.
Результати дослідження виділяються і в міжнародному контексті. Згідно зі «Звітом про світове щастя» (World Happiness Report), Швеція є однією з лише семи країн, де люди до 30 років є найменш задоволеною віковою групою. Якби рейтинг щастя базувався лише на молоді, Швеція опустилася б з четвертого місця приблизно на 30-те — позаду таких країн, як Косово а Беліз.
«Ми збудували суспільство, яке добре працює, коли життя вже усталене. Але воно погано працює тоді, коли життя лише формується», — каже Луїс де Міранда.
Він зазначає, що Швецію характеризують висока матеріальна безпека, сильний індивідуалізм та ефективність, але екзистенційний вимір — питання “навіщо ми живемо” — займає в суспільстві дуже мало місця.
Традиційні структури, які раніше надавали людям відчуття напряму — релігія, політичні візії, колективні наративи — значною мірою ослабли. Відповідальність за сенс життя, за словами де Міранди, перекладено на окрему людину.
«Сенс зведено до приватної справи, майже до хобі, а не до того, що суспільство має нести спільно».
Водночас самотність серед молоді, за його словами, не зводиться лише до браку друзів — вона має радше екзистенційний характер.
«Можна бути самотнім посеред соціального оточення. Самотність виникає тоді, коли життя не здається зрозумілим, коли повсякденність не пов’язується з майбутнім або з чимось більшим за саму людину».
Це, на його думку, посилюється цифровим світом.
«Можна належати до всього, але бути глибоко залученим — ні до чого».
Старші почуваються краще за молодих
Хоча дослідження показує низьке відчуття сенсу серед молоді, Луїс де Міранда застерігає, що частина результатів може залежати від формулювання запитань.
«Молоді люди, які мислять рефлексивно, обережні й відмовляються від спрощень, можуть “програвати” в анкетах. Коли сенс вимірюють питанням на кшталт “чи розумієш ти мету свого життя?”, невпевненість у відповіді може трактуватися як брак сенсу, хоча насправді це може бути ознакою глибокого осмислення».
Водночас загальна картина свідчить: старші шведи почуваються краще за молодь — за рівнем щастя, сенсу, безпеки та соціальної належності.
«У них було більше часу інтегрувати своє життя. Вони часто знаходять форми сенсу, не пов’язані з постійною продуктивністю».
Про це повідомляє видання Aftonbladet