У Швеції серед студентів поширюється скандальний «Сексманіфест»
Жінки з «примітивними мізками», маніпуляції та «ціна за секс». Серед студентів в Люнді (Lund) нині поширюється так званий секс-маніфест із порадами, як «загравати» з жінками, щоб довести справу до ліжка. 42-сторінковий документ під назвою «Ars Ludendi Universitaria — Мистецтво гри в університеті» з осені минулого року циркулює в студентських середовищах Люнда, пише студентська газета Lundagård.
Текст позиціонують як посібник для студентів-чоловіків. У ньому покроково описується, як впливати на жінок і маніпулювати ними з метою сексу. Маніфест не підписаний, однак автор одразу окреслює свою мету, визнаючи, що запропоновані методи є «холодними, маніпулятивними і в багатьох випадках вкрай неетичними».
Документ поділено на три частини: «Підготовча гра», «Гра на арені» та «Гра після вечірки». У маніфесті надаються поради щодо всього — від зовнішнього вигляду чоловіків (зокрема рекомендують взуття з товстою підошвою, щоб здаватися вищими) до того, як слід брехати та брати ситуацію під контроль.
Жінок описують як керованих гормонами та таких, що мають «примітивні мізки». Їх поділяють за чотирибальною шкалою залежно від привабливості. Тих, кого відносять до нижчих категорій, у тексті пропонують використовувати як «інструменти» для досягнення жінок із вищих щаблів списку.
Порівняння на цьому не закінчуються: жінок прирівнюють до протеїнового порошку, фастфуду та ризикованих інвестицій, а також ділять на «винних» і «невинних».
У маніфесті секс подається як суто економічний розрахунок. Один із діаграм, опублікованих у документі, вводить показник «PPL» — «ціна за секс» (pris per ligg). Мета, за текстом, — звести витрати на один статевий контакт до мінімуму. Якщо вдається «вкластися в одну пінту пива за раз», це вважається «вигідною угодою».
Поняття згоди описується як фактор, який чоловік має враховувати насамперед для зменшення ризиків. Водночас у тексті стверджується, що згода не обов’язково означає бажаність досвіду: «Якщо людина не хоче, але все ж погоджується, вона все одно бере участь добровільно». Автор маніфесту регулярно посилається на нібито наукові дослідження, однак жодних джерел не наводить, зазначає Lundagård.
Описані «ігрові» ситуації охоплюють студентські нації, лекції та коридори кампусу — саме там, за задумом автора, і має відбуватися ця «гра».
Секс-маніфест викликав різку реакцію і на найвищому рівні студентського самоврядування.
«Я вважаю це огидним. Це абсолютно несумісно з тією культурою, яку ми намагаємося вибудовувати в студентському житті», — наголосив Тео Хоуманн (Teo Houmann), голова Об’єднання студентських рад Лундського університету (Lunds universitets studentkårer, LUS). Він визнав, що розчарований тим, що подібні проблеми й досі виникають.
«Хотілося б вірити, що ми вже пішли далі. Стає справді моторошно, коли з’являється щось подібне», — додав він.
За словами Хоуманна, LUS постійно працює над профілактичними заходами разом зі студентськими націями, організаціями, університетом і студентською службою здоров’я. Окремих спеціальних заходів у зв’язку з цим випадком наразі не планують.
«Це лише ще раз показує, що нам потрібно продовжувати про це говорити», — підсумував він.