У Швеції не вистачає коштів на стимулювання приросту пенсій

Забудьте про так звану «пенсійну газову надбавку» наступного року — коштів, імовірно, не вистачить. Про це заявила голова організації пенсіонерів SPF Seniorerna Марія Ларссон (Maria Larsson). За її словами, саме такого розвитку подій і побоювалися. Запропонований механізм «газу» передбачає додаткове підвищення пенсій у разі, якщо активи пенсійної системи перевищують сукупні зобов’язання щонайменше на 15 відсотків. Раніші прогнози були оптимістичними, і багато хто розраховував, що механізм запрацює одразу після впровадження наступного року.

Однак за останнім прогнозом Пенсійного агентства (Pensionsmyndigheten) на 2027 рік профіцит становитиме 14,7 відсотка — тобто трохи нижче встановленого порогу.

Марія Ларссон, яка раніше обіймала посаду міністра у справах людей похилого віку в уряді Райнфельдта (Reinfeldt), а нині очолює SPF Seniorerna, назвала це прикрим рішенням. Вона зазначила, що багато пенсіонерів сподівалися на додаткові виплати вже наступного року.

За її словами, встановлений поріг у 15 відсотків є надто високим, і за таких умов існує сумнів, що механізм «газу» взагалі принесе відчутний ефект у майбутньому. Водночас вона підкреслила, що сам «газ» є лише невеликою частиною системи. Ключовим кроком, на її думку, має стати підвищення пенсійного внеску до початково запланованого рівня — 18,5 відсотка.

Пенсійна система Швеції вже має автоматичний «гальмівний» механізм, який активується у разі дефіциту. Раніше він призводив до зниження пенсій у 2010, 2011 та 2014 роках.

Ідея запровадити «газ» — механізм автоматичного підвищення виплат у періоди профіциту — обговорюється десятиліттями. Ще у 2004 році одна з урядових комісій пропонувала запускати його вже при перевищенні активів на 10 відсотків — значно нижчому рівні, ніж нині запропонований пенсійною групою парламенту.

Основну частину активів пенсійної системи становлять очікувані майбутні внески від працюючого населення. Приблизно 2 000 мільярдів крон, якими управляють чотири буферні фонди, становлять меншу частку. Значна частина цих коштів інвестована в іноземні, насамперед американські, акції.

Коли «пенсійний газ» було презентовано в серпні минулого року, розрахунки показували, що середній пенсіонер міг би отримати додатково майже 100 крон на місяць до сплати податків. Однак тепер неясно, чи профіцит буде достатнім для запуску механізму у 2027 році.

За даними пенсійного агентства Pensionsmyndigheten, прогноз суттєво змінили валютні коливання. За рік долар знецінився майже на 20 відсотків щодо крони. Це призвело до зменшення вартості американських акцій у портфелі AP-fonderna, навіть попри зростання біржових котирувань.

Водночас у Pensionsmyndigheten наголошують, що йдеться лише про прогноз. Він містить також оптимістичний сценарій із профіцитом у 16 відсотків і песимістичний — на рівні 13 відсотків.

Міністерка у справах людей похилого віку та соціального страхування Анна Теньє (Anna Tenje) з партії Модерати (Moderaterna, M), яка також очолює пенсійну групу парламенту, заявила, що саме через можливі коливання було обрано обережний підхід до розподілу профіциту. За її словами, біржові, процентні та валютні зміни можуть швидко вплинути на активи системи.

Вона наголосила, що так само, як «гальмо» захищає пенсії у складні часи, профіцит у сприятливі періоди має приносити користь пенсіонерам і вкладникам. За прогнозами, механізм «газу» може стати актуальним у пізніші роки, але стабільність і довгостроковість повинні переважати короткострокові рішення.

Рішення пенсійної групи щодо «газу» було оголошене в серпні минулого року. До її складу входять представники всіх партій парламенту. Ймовірність впровадження механізму є високою, однак остаточний законопроєкт поки що не подано.

Повідомляє aftonbladet.se