У Швеції на 50% зросла кількість дітей, які не відвідують школу

Після пандемії кількість дітей, які не відвідують школу і залишаються вдома, зросла на 50 відсотків. Про це свідчить статистика з вибірки муніципалітетів, з якою ознайомився телеканал SVT. Одне з можливих пояснень полягає в тому, що пандемія підвищила прийнятність перебування вдома, і дедалі частіше лунають голоси, що батьки недостатньо наполягають на тому, щоб діти ходили до школи.

– Батьківська відповідальність майже не отримала місця в суспільній дискусії, – каже вчителька старших класів і освітня дебатерка Ульріка Бйоркблум Аґа (Ulrica Björkblom Agah).

Дослідження, проведене батьківською мережею «Право на освіту» (Rätten till utbildning) щодо учнівської відсутності в низці муніципалітетів, показує, що кількість так званих «домосидів» зросла на 50 відсотків у період між 2019 і 2025 роками. Експерти зазначають, що причин відсутності дітей у школі є багато. Водночас Ульріка Бйоркблум Аґа вважає, що про роль батьків говорять надто мало.

У резонансній статті-дискусії, опублікованій у журналі Vi Lärare понад рік тому, вона писала, що багато батьків надто швидко пропонують дітям залишитися вдома. На її думку, дітей надмірно опікають.

– Можливо, з найкращих намірів. Можливо, неусвідомлено, але так. Ми вже десятиліття говоримо про те, що школа погана, але щойно відчиняються двері до розмови про відповідальність батьків – це стає надто чутливою темою, – каже вона.

Дослідники та інші експерти стверджують, що в більшості випадків батьки роблять усе можливе.

– Батьки в переважній більшості мають рацію. Вони знають про свою дитину більше, ніж учитель. І часто більше, ніж я як клініцист, – каже дитячий і підлітковий психіатр Свенні Копп (Svenny Kopp) з Ґетеборзького університету (Göteborgs universitet).

Письменниця Анніка Євербі (Annica Jäverby), яка досліджує проблемну шкільну відсутність, вважає, що зростання кількості дітей, які залишаються вдома, може бути наслідком пандемії.

– Багато дорослих почали працювати з дому і досі це роблять. Коли молода людина відчуває потребу в підтримці, їй легко піти додому, якщо там є хтось із батьків і заспокійливі обійми, – каже вона в програмі SVT «Blick».

Вона також вказує на інші причини, зокрема дистанційне навчання під час пандемії та те, що викладання часто було нерівномірним.

– Тривала відсутність може зробити повернення до школи майже непереборним. Прогалини в знаннях також можуть призводити до того, що учень просто не розуміє матеріал.

Соціальні мережі також можуть відігравати роль у тому, що діти залишаються вдома.

– Не обов’язково відчиняти двері у зовнішній світ, якщо доступ до спільнот і контактів є онлайн. Це може призводити до того, що відсутність у школі затягується.

Детальніше на сайті svt.se