Троє науковців отримали Нобелівську премію з медицини за відкриття у сфері імунної толерантності

Цьогорічна Нобелівська премія з медицини або фізіології присвячена периферичній імунній толерантності — механізму, завдяки якому наша імунна система не атакує власний організм. Мері Е. Бранкоу (Mary E. Brunkow), Фред Рамсделл (Fred Ramsdell) та Шімон Сакагучі (Shimon Sakaguchi) отримали відзнаку за відкриття, які започаткували цілком новий напрям у медичних дослідженнях.

– Ми з дружиною надзвичайно раді цій новині та з нетерпінням чекаємо на візит до Стокгольма у грудні, — сказав Шімон Сакагучі в інтерв’ю Sveriges Radios Vetenskapsradion.

Бранкоу та Рамсделл ще не дізналися про нагороду, повідомив член Нобелівського комітету Томас Перльманн (Thomas Perlmann) під час презентації.

– Мабуть, у них телефони в беззвучному режимі. Якщо чуєте це — передзвоніть мені, — сказав він.

Імунна толерантність стосується білих кров’яних клітин, які визначають, чому імунітет не атакує власні тканини. Лауреати виявили регуляторні Т-клітини  — своєрідних «охоронців», які не дозволяють імунним клітинам нападати на власний організм, одночасно реагуючи на чужорідні загрози.

– На поверхні цих Т-клітин є рецептори, схожі на антенки, що розпізнають різні сигнали. Якщо вони реагують на власні тканини, це називається самореактивністю. Приклади таких захворювань — цукровий діабет 1 типу, розсіяний склероз і більшість ревматичних хвороб, — пояснює Марі Варен-Херленіус (Marie Wahren-Herlenius), професорка експериментальної ревматології в Каролінському інституті (Karolinska institutet).

На основі цих відкриттів уже проводяться сотні клінічних випробувань.

– Ми намагаємося або посилити, або послабити ці клітини, щоб тримати імунну систему під контролем. Для аутоімунних захворювань важливо збільшити їх кількість, а при онкології — зменшити, бо рак може використовувати ці клітини для самозахисту, — додає Варен-Херленіус.

71-річний Шімон Сакагучі з Університету Осаки зробив перше ключове відкриття ще у 1995 році, коли знайшов новий клас імунних клітин. Шість років потому, у 2001 році, американські вчені Мері Бранкоу з Інституту системної біології у Сіетлі та Фред Рамсделл з Sonoma Biotherapeutics у Сан-Франциско виявили, що мутація гена Foxp3 викликає аутоімунні хвороби у мишей, а його людський аналог — синдром IPEX.

– Ці два відкриття, зроблені незалежно одне від одного, створили нове наукове поле та дали фундаментальне розуміння того, як імунна система підтримує толерантність, — зазначає Клас Шерре (Klas Kärre), професор емерит молекулярної імунології в Каролінському інституті.

Повідомляє видання sydsvenskan.se