Судово-психіатричну експертизу у справі Вільми Андерсон завершено

Вільма Андерссон (Vilma Andersson) пройшов/пройшла судово-психіатричну експертизу. Наразі розслідування завершено, і його переведено до звичайного слідчого ізолятора, повідомляє Aftonbladet з посиланням на власні джерела. – Ймовірно, це питання доведеться додатково розслідувати після судового процесу, – заявив прокурор Маркус Ханккіо (Markus Hankkio).

Вільму Андерссона підозрюють у вбивстві в Рьоннінґе (Rönninge) на другий день Різдва. Пізно ввечері 27 грудня його затримали та згодом взяли під варту за підозрою у вбивстві. Після цього його перевели до установи Хелікс (Helix) для проходження судово-психіатричної експертизи.

Тепер експертиза завершена, і, за інформацією Aftonbladet, його перевели назад до звичайного ізолятора. Повідомляється, що він незадоволений цим рішенням. У січні Національне управління судової медицини (Rättsmedicinalverket) повідомляло, що потребує більше часу для проведення оцінки.

Раніше відомство називало експертизу «складною». У п’ятницю очікується офіційний висновок. Прокурор Маркус Ханккіо, який очолює розслідування вбивства, заявив, що не може підтвердити факт переведення підозрюваного до звичайного ізолятора. Він зазначив, що Rättsmedicinalverket надасть свій висновок цього тижня.

– Ймовірно, після суду доведеться знову розглядати питання, чи страждав він на серйозний психічний розлад на момент вчинення злочину, – сказав прокурор.

Оскільки кримінальне розслідування ще триває, Rättsmedicinalverket поки не отримало доступу до всіх матеріалів справи.

– Подивимося, яке рішення вони ухвалять, коли отримають повний пакет документів. А це станеться лише після судового розгляду, – додав Маркус Ханккіо.

Рішення про проведення судово-психіатричної експертизи ухвалює суд. Таке рішення приймається у випадках, коли є підозра, що підозрюваний міг страждати на серйозний психічний розлад на момент вчинення злочину – і, можливо, страждає на нього досі. Суд доручає Rättsmedicinalverket провести оцінку, чи відповідає особа критеріям серйозного психічного розладу та чи потребує судово-психіатричного лікування.

Головний лікар відомства Аксель Хаглунд (Axel Haglund) не може коментувати конкретну справу, але пояснює загальну процедуру:

– Спеціальна команда проводить обстеження підозрюваного. З ним проводять бесіди, а також аналізують медичні записи та документи інших органів. Мета – дати комплексну оцінку й відповісти на запитання суду.

За словами Акселя Хаглунда, термін «серйозний психічний розлад» є юридичним поняттям у кримінальному праві й може охоплювати різні стани та діагнози. Найпоширенішими є психотичні розлади.

– Найбільшу групу становлять люди з психозом, що може проявлятися галюцинаціями, маренням і дезорганізованим мисленням та поведінкою. У таких випадках часто знижене усвідомлення хвороби. Коли порушується здатність відрізняти реальність від нереального, страждає й розуміння власного стану, – каже він.

На запитання, чи автоматично такий діагноз означає направлення на судово-психіатричне лікування, Хаглунд відповідає:

– У більшості випадків так, але є винятки. Іноді потреба в лікуванні може бути обмеженою або вже задоволеною. Однак для осіб, які перебувають під вартою, рідко вважається, що потреба в лікуванні вже забезпечена.

Водночас зловживання психоактивними речовинами, антисоціальні риси особистості чи психопатичні риси з браком емпатії не вважаються серйозним психічним розладом у розумінні кримінального права.

– Особи з такими рисами зазвичай зберігають здатність розуміти свої дії та відрізняти правильне від неправильного. Тому вони визнаються кримінально відповідальними та, як правило, засуджуються до ув’язнення або іншого покарання, а не до судово-психіатричного лікування.

За даними шведського видання Aftonbladet