Соціал-демократи хочуть посилити оборону Швеції через розширення державного контролю над критичними підприємствами

Держава повинна мати можливість входити у власність оборонних підприємств, а приватизовані види діяльності, які є вразливими, мають бути переглянуті. Це — кілька ключових положень стратегії Соціал-демократичної партії (Socialdemokraterna) для зміцнення оборони Швеції. Лідерка партії Магдалена Андерссон (Magdalena Andersson) у понеділок виступила зі своїм промовою в Школі вищих оборонних студій (Försvarshögskolan) у Стокгольмі.

Перед аудиторією студентів вона запевнила, що інвестиції у шведську оборону будуть довгостроковими зобов’язаннями, якщо вона стане прем’єр-міністром.

— Йдеться про зобов’язання строком принаймні п’ятдесят років. Помилки, зроблені після падіння Берлінського муру, коли ми вірили, що світ буде демократичним і мирним назавжди — це були помилки, — сказала Андерссон.

Для того, щоб зміцнити оборону Швеції, Соціал-демократи пропонують збільшити контроль держави, зокрема через можливість державної участі у власності оборонних компаній, чого партія вже добивалася раніше. Наразі всі оборонні підприємства Швеції приватні.

— Це, звісно, залежить від наявності можливостей і волі, але це спосіб продемонструвати довгостроковість, якщо держава також стане співвласником, — пояснила Андерссон.

Андерссон також наголосила, що приватизації останніх десятиліть потрібно переглянути з точки зору безпеки.

— Ми повинні проаналізувати кожну сферу й визначити, чи не зробили нас більш вразливими дерегуляція, роздроблені контракти чи іноземне володіння, — сказала вона.

— Це може стосуватися діяльності, яку ми хочемо, щоб здійснювала держава, а не приватний сектор, — додала вона.

Депутат від Поміркованої партії (Moderaterna), голова оборонної комісії Йорген Берглунд (Jörgen Berglund), не бачить переваг у тому, щоб держава переймала окремі види діяльності.

— Якщо існують прогалини в безпеці, треба усувати самі прогалини, а не форму, — заявив Берглунд.

Що стосується ідеї про державне володіння оборонними компаніями, він вважає, що це лише додаткові витрати.

— Думаю, треба запитати: що це додасть? Моя відповідь: нічого, — сказав Берглунд.

За повідомленням видання SVT Nyheter