Швеція планує надати уряду більше повноважень у разі надзвичайних ситуацій та криз

Шведський уряд запропонував зміни до основного закону, які дозволять оперативніше реагувати на кризи у мирний час. Згідно з пропозицією, парламент (Riksdagen) зможе надати уряду особливі повноваження для запровадження нормативних актів під час надзвичайних ситуацій. Такі норми будуть чинними не більше трьох місяців, й уряд при цьому не матиме права змінювати або скасовувати положення конституції.

У виключних випадках уряд зможе самостійно оголосити так зване «рішення про активацію» (aktiveringsbeslut), яке передбачає введення тимчасових заходів без попереднього схвалення парламентом. Це стосуватиметься ситуацій, коли очікування рішення Риксдагу очевидно неможливе. Йдеться, наприклад, про надзвичайні обставини — аварії на атомних станціях, природні катастрофи, значне поширення небезпечних хвороб, терористичні атаки, серйозні фінансові кризи, великомасштабні кібернапади чи перебої в ІТ-інфраструктурі.

Однак навіть у таких ситуаціях діятимуть чіткі обмеження: введені урядом правила мають бути передані до Риксдагу протягом тижня, а парламент повинен ухвалити рішення щодо них не пізніше ніж за місяць. У разі порушення цих строків положення втрачають чинність. Для остаточного затвердження «активаційного рішення» необхідне схвалення трьома чвертями парламенту після цього.

Міністер юстиції Ґуннар Стрьоммер (Gunnar Strömmer) заявив на пресконференції: «Це гарантує розподіл влади і радше обмежує можливості уряду з авторитарними амбіціями брати на себе зайві повноваження. Фактично Риксдаг завжди має останнє слово».

Пропозиція вже викликала занепокоєння серед деяких організацій та установ. Конфедерація профспілок (LO), Шведська спілка журналістів (Journalistförbundet) та Стокгольмський окружний суд (Stockholms tingsrätt) висловили побоювання щодо надмірного посилення виконавчої влади. Зокрема, у Journalistförbundet попереджають, що авторитарний уряд міг би користуватися такими повноваженнями без підтримки Риксдагу.

Крім того, у законопроєкті передбачено можливість організації парламентських засідань поза межами Стокгольма (Stockholm) у ширшому колі випадків, ніж дозволено нині. Також пропонується дозволити цифровий формат засідань у складних ситуаціях. Очікується, що зміни набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Ініціатива базується на результатах урядового розслідування, яке було підтримано сімома з восьми парламентських партій.

За даними видання tv4.se