Швеція досліджує нові підходи для зміцнення захисту від потенційних ракетних атак

Чотирирічна повномасштабна війна росії проти України оголила й уразливості Швеції. Щоб протистояти протиправним ракетним атакам, потрібні як фізичні захисні споруди, так і відмова від адміністративного «грубого мислення». Про це заявляють у Шведському агентстві цивільної оборони (Myndigheten för civilt försvar, MCF). Висновки робляться на основі досвіду України. Перебуваючи в Києві, генеральний директор MCF Мікаель Фріселль (Mikael Frisell) бачить, що потрібно для захисту країни від противника, який ігнорує міжнародне право.

– росія показала, що не зважає на цивільні об’єкти й порушує міжнародне гуманітарне право. Це стало сигналом для всього Заходу: ми повинні усунути цю вразливість, – каже він.

Російські атаки на енергетику та інфраструктуру засвідчили, що шведська готовність більше не може базуватися лише на кібербезпеці та планах мирного часу.

На початку року Шведське агентство з питань цивільного захисту та готовності (Myndigheten för samhällsskydd och beredskap) було реорганізоване в MCF (Myndigheten för civilt försvar), із чітким фокусом на оборону в умовах війни.

Фріселль називає це «концепцією тотальної оборони 2.0». Вона передбачає як активний захист — наприклад, системи ППО, здатні збивати ракети, — так і пасивний.

– Ми говоримо про «бетонне лего» — модульні бетонні конструкції для захисту критичних об’єктів. Можна маскувати інфраструктуру та створювати хибні цілі.

Разом зі Збройними силами Швеції (Försvarsmakten) агентство визначило 128 із 290 муніципалітетів країни як такі, де критична інфраструктура підвищує ризик ворожих атак. Ця карта засекречена, але вона підкреслює важливість систем раннього попередження та фізичного захисту. Втім, після атаки пошкодження мають бути усунені негайно. Для цього в Швеції відновили цивільний обов’язок служби (civilplikten).

– Ми бачимо, наскільки ефективно українці ремонтують пошкодження. Нам потрібна така ж спроможність, – зазначає Фріселль.

Він наголошує, що для успіху Швеція повинна зменшити бюрократію та відмовитися від «адміністративного розмежування». Муніципалітети, бізнес і громадяни мають швидко адаптуватися та співпрацювати.

– Саме на місцях функціонує критично важлива діяльність. Якщо вона не працює, суспільство не витримає. Перемогу забезпечують не лише армії, а здатність суспільства витримувати удари, – каже він.

У Києві ресторани продовжують працювати завдяки генераторам. Попри зимову темряву, люди виходять на вулиці, зустрічаються й живуть далі.

– Сьогодні війни виграє не лише армія — їх виграє суспільство, яке здатне протистояти загрозам, – підсумовує Фріселль.

Детальніше можна ознайомитися на sydsvenskan.se