Шведський громадянин є серед страчених у Ірані останнім часом
Громадянина Швеції та Ірану стратили в Ірані у середу. Після цього щонайменше ще три страти відбулися в країні. За оцінкою правозахисної організації Amnesty International, існує ризик подальшого зростання кількості страт. «На жаль, останніми роками, починаючи з 2022 року, ми спостерігаємо різке зростання кількості страт», — заявила експертка з питань смертної кари в Amnesty International Майя Оберг (Maja Åberg).
Страчений швед був затриманий у червні 2025 року під час так званої дванадцятиденної війни. Відтоді він перебував у в’язниці за звинуваченням у шпигунстві. За даними Amnesty International, влада Ірану використовує страти як засіб залякування населення.
«Це стосується і цієї людини, яку стратили вчора, і яка була звинувачена у зв’язках з Ізраїлем», — зазначила Майя Оберг і додала:
Amnesty International встановила, що іранська влада використовує смертну кару як політичний інструмент для примушення людей до мовчання та покори».
Правозахисники наголошують, що такі дії свідчать про повну відсутність поваги до людського життя. Організація закликала Іран припинити страти та повністю скасувати смертну кару.
«Дуже складно передбачити, чи кількість страт зростатиме. Але тенденція останніх років — це стрімке зростання», — зазначила Майя Оберг.
Міністерство закордонних справ Швеції (Utrikesdepartementet, UD) повідомило, що активно працювало над справою страченого громадянина. За словами міністерки Марії Малмер Стенергард (Maria Malmer Stenergard), питання неодноразово обговорювалося на різних рівнях між шведськими та іранськими представниками.
Водночас відомство зазнало критики за недостатні дії — зокрема з боку Віди Мехраннії (Vida Mehrannia), дружини ув’язненого в Ірані Ахмадрези Джалалі (Ahmadreza Djalali).
«Вони кажуть, що піклуються про родини страчених, але якби це було так, вони б діяли», — заявила вона телеканалу TV4 Nyheterna.
За словами Майї Оберг, ситуація для ув’язнених є дуже складною — особливо для Ахмадрези Джалалі, який тяжко хворий. Вона вважає, що новина про страту шведа може негативно вплинути на його психологічний стан, однак невідомо, чи підвищує це ризик його страти.
«Ми працюємо над цією справою майже десять років, з моменту його арешту та засудження до смертної кари у 2017 році. Іранська влада неодноразово погрожувала стратою, але цього досі не сталося», — зазначила вона.
Водночас вона висловила сподівання, що міжнародна увага та кампанії протесту допомогли запобігти виконанню вироку. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон (Ulf Kristersson) назвав ситуацію складною з дипломатичної точки зору. За його словами, протягом тривалого часу велися безрезультатні спроби діалогу з іранським режимом.
«Багато європейських країн мають громадян, які перебувають у сумнозвісній в’язниці Евін у Тегерані, тому це питання хвилює багатьох. Наші можливості діяти зараз обмежені, хоча ми продовжуємо дипломатичні зусилля», — заявив він із Брюсселя. Він додав, що події найближчих днів можуть визначити долю низки європейців, які перебувають у в’язницях Ірану.
Останні три страти, за наявною інформацією, стосувалися осіб, яких звинувачували у причетності до вбивства двох поліцейських.
За даними видання tv4.se