Шведські активісти протестують проти вирощування так званих “турбокурчат” після розслідування телеканалу SVT

Розслідування SVT про шведську курячу індустрію викликало широкий резонанс після кадрів із курми без пір’я, які поїдали одна одну живцем. Через два роки після цього інші країни почали відмовлятися від так званих «турбокурей», однак у Швеції ситуація майже не змінилася. – Це найгостріша проблема захисту тварин нашого часу, – заявила голова організації Djurens rätt Тіна Хогевік (Tina Hogevik) під час акції протесту в Гетеборзі (Göteborg).

На площі Järntorget близько сотні активістів Djurens rätt зібралися навколо фонтану з плакатами: «Зупиніть турбокурей», «Системне знущання над тваринами», «Це реальність шведських курей». Символом акції стала велика іграшкова курка з неприродно великим тілом і обскубаним «кривавим» оперенням.

– Ми говоримо про тварин, які вже не можуть тримати власну вагу, які хворіють просто від життя, мають проблеми із серцем і пересуванням. Це кури, які щодня страждають від болю, – заявила Тіна Хогевік.

У листопаді 2023 року Uppdrag granskning оприлюднила відео з ферми, яка постачає племінних курей для шведської індустрії. На кадрах видно сильно травмованих птахів, які проявляють агресивну поведінку, зокрема канібалізм. За словами дослідників, така поведінка пов’язана зі стресом і голодом. Курей навмисно обмежують у кормі, щоб вони не набирали надмірну вагу.

Матеріали, надані організацією Альянс прав тварин (Djurrättsalliansen), викликали значний резонанс. Проте подальше розслідування у лютому показало, що у Швеції майже нічого не змінилося. Водночас у Норвегії ці кадри стали поштовхом до поступової відмови від «турбокурей».

Активісти зазначають, що подібні зміни вже відбуваються в інших країнах Європи — Франції, Німеччині, Нідерландах та Данії, де також обговорюється заборона на рівні ЄС.

– Якщо інші країни можуть ставити добробут тварин у пріоритет, чому цього не може зробити Швеція? – запитує Тіна Хогевік.

За словами активістів, 99% курей у Швеції належать до швидкорослих порід.

– Якщо організм збільшується у 50 разів за трохи більше ніж місяць, очевидно, що це шкодить здоров’ю. Тіло стає в’язницею, – каже Хогевік.

У галузевій організації «Шведська птиця» (Svensk Fågel) раніше заявляли, що тварини почуваються добре, а споживачі не готові платити більше за повільно вирощених курей.

Однак Djurens rätt  заперечує це, посилаючись на дослідження компанії Novus: за їхніми даними, троє з чотирьох шведів підтримують відмову від «турбокурей». Також понад 70 компаній, пов’язаних зі Швецією, вже ухвалили політики відмови від такої продукції.

– Попит на зміни є — як серед споживачів, так і серед бізнесу та муніципалітетів, – наголошує Хогевік.

Активісти вважають дивним, що розслідування, яке спричинило зміни в Норвегії, не мало такого ж ефекту у Швеції.

– Це змушує замислитися над поширеним уявленням, що «шведське — завжди найкраще», – зазначає Хогевік.

Редакція Göteborgs-Posten, GP звернулася за коментарями до організації Svensk Fågel та міністра сільського господарства Петера Кулльгрена (Peter Kullgren), однак відповіді наразі немає.

За даними gp.se