Швед у Києві поділився досвідом виживання без електрики та опалення

Ледь відчутний запах бензину та дзижчання дизельних генераторів розповсюджуються Києвом. – Це звук стійкості, – каже шведський мешканець Києва Хокан Юде (Håkan Jyde), 52 роки. У суботу відбулися нові масштабні атаки, які спричинили гострі відключення електроенергії у великих регіонах України. Приватний енергетичний гігант DTEK повідомив, що було уражено теплоелектростанцію. Це вже 220-та атака на об’єкти компанії з часу повномасштабного вторгнення росії.

Протягом зими росіяни дедалі виразніше зосереджують удари на електро- та теплопостачанні. У лютому кияни, як очікується, матимуть доступ до електроенергії лише чотири–шість годин на добу, повідомляє Kyiv Post.

Хокан Юде, генеральний директор Scania в Україні, мешкає в Києві з 2017 року. Після чотирьох воєнних зим він звик до життя без стабільних електрики, води та тепла. Ванна наповнена запасною водою, а на балконі напоготові стоїть гриль.

– Узимку було чимало шашликів.

У найхолодніші періоди температура в його квартирі опускалася приблизно до 15 градусів.

– Доводиться накриватися додатковою ковдрою під час сну й одягати тепліший одяг удома. Це не дуже приємно, але можливо. Є люди, яким значно важче.

Особливо складно було співробітникам Scania. Дехто з них по кілька тижнів жив у помешканнях, де було лише 10 градусів тепла.

– Це впливає на всі родини й на життя міста. Усі, звісно, дуже втомлені. За два тижні війна входить у п’ятий рік, тож усі втомлені вже давно, – говорить Хокан Юде.

– Але я рідко чую скарги, навіть коли люди живуть у жахливих умовах. Життя триває.

У Києві витривалість відчувається повсюдно. На вулицях міста стоять дизельні генератори, які гудуть біля ресторанів, кав’ярень і магазинів.

– Відчувається легкий запах бензину й чути те дзижчання генераторів. Ми називаємо це звуком стійкості.

На запитання про те, що він думає щодо продовження атак на енергомережу, Юде відповідає жорстко:

– Це очевидні воєнні злочини, і ми не маємо жодних ілюзій щодо того, як на росії ведуть війну. Вони з першого дня били по цивільному населенню, починаючи з варварських злочинів у Бучі.

Компанія Scania безпосередньо постраждала під час масових убивств у Бучі. Багато працівників мешкають у цьому районі, а головний офіс компанії певний час був окупований російськими солдатами.

– Ми нікого не втратили, але кожен знає когось, хто постраждав. Ми живемо з цим уже чотири роки. Тепер це вже нікого не дивує.

За матеріалом Aftonbladet