Реформа поліції Швеції не виправдала очікувань: розкриття злочинів зменшилось, витрати не скоротилися

Масштабна реорганізація поліції, що мала призвести до більшої кількості розкритих злочинів і зниження витрат, дала протилежний ефект. Через десять років після старту реформи Ревізійне управління Швеції (Riksrevisionen) дійшло висновку, що ситуація погіршилася. У новому звіті зазначається, що розкриття злочинів та ефективність витрат нині перебувають на нижчому рівні, ніж у 2015 році, коли поліційна реформа набула чинності.

Також не вдалося досягти однієї з головних цілей – посилення присутності поліції на місцях. Головною причиною невдачі, за словами аудиторів, стала неефективна внутрішня система управління.

– Ми побачили, що це управління було слабко закріплене всередині установи й не змогло врахувати реальні потреби в роботі, – зазначила Гелена Фрьоберг (Helena Fröberg), керівниця проєкту перевірки.

Ще однією проблемою стало те, що поліція надто зосередилась на кількісних показниках – таких як кількість працівників, звітів чи перевірок на дорогах – замість аналізу їхнього впливу.

– Відсутність цього аналізу призвела до того, що Поліційне управління (Polismyndigheten) не змогло зробити висновки зі своєї роботи. Через це важче змінювати підходи та забезпечити максимально ефективну діяльність, – пояснила Фрьоберг.

Перевірка стосувалася виконання реформи, а не її змісту, хоча і самі її засади не були бездоганними.

– Існують дослідження, які показують, що сама реформа, можливо, була не оптимально сформульована, – сказала Єнні Лі (Jenny Lee) з Riksrevisionen, яка також брала участь у перевірці.

Водночас зазначається, що деякі позитивні зміни все ж відбуваються.

– Поліційне управління зараз змінює свою систему внутрішнього управління. Ми оцінюємо, що нова модель може створити кращі передумови для ефективності, хоча робити прогнози поки складно, – додала Фрьоберг.

Riksrevisionen радить уряду надалі уважніше стежити за тим, як Поліційне управління реалізує урядові пріоритети, а також уникати надмірної кількості кількісних цілей, зосереджуючись замість цього на реальних результатах. Поліції ж рекомендується посилити управління та моніторинг, використовуючи отримані дані для підвищення ефективності роботи. Крім того, Riksrevisionen підкреслює важливість чітких цілей і пріоритетів, щоб співробітники розуміли, чому саме певні напрями вважаються важливими — і мали змогу впливати на процес ухвалення рішень.

За даними видання Aftonbladet