Профспілки Швеції критикують податкові пільги для багатих у проєкті бюджету

Зробити ставку на бізнес і знизити податки – така порада організації Шведське підприємництво (Svenskt Näringsliv) уряду перед осіннім бюджетом. Але профспілки вважають це неправильною «пігулкою». – Минулого разу багаті отримали більше. Це нічого не вирішило. Не повторюйте цього! – заявив голова Йоган Ліндхольм (Johan Lindholm). Наступного тижня уряд збереться у Гарпсунді (Harpsund), щоб узгодити деталі майбутнього бюджету. Svenskt Näringsliv закликає уряд до масштабних кроків – 65 мільярдів крон у нефінансованих витратах у бюджеті 2026 року.

– Бізнес і домогосподарства тривалий час переживали труднощі, тому уряду потрібно інвестувати, – сказав головний економіст Svenskt Näringsliv Свен-Олов Даунфельдт (Sven-Olov Daunfeldt).

Що людям було важко, визнає і Ліндхольм.

– Гроші для простих людей дають зростання. Це ж не ракетобудування, – наголосив він.

Пропозиція Шведського Svenskt Näringsliv щодо зниження податків для тих, хто вже має достатньо, не дає значного впливу на загальне споживання домогосподарств і не стимулює економіку, каже голова спілки. Такої ж думки дотримується головний економіст профспілки Unionen Тобіас Брєннемо (Tobias Brännemo).

– Уряд мав би зміцнювати споживання домогосподарств, особливо тих, які мають найменші можливості. Натомість уряд робить ставку на податкові знижки та розширення відрахувань за програмою ROT-avdrag, що найбільше вигідно заможним, – зазначив він у письмовому коментарі для TT.

Державний інститут економічних прогнозів Konjunkturinstitutet підрахував, що у бюджеті є простір для нефінансованих витрат у розмірі понад 30 мільярдів крон. Але Даунфельдт вважає, що уряд може дозволити собі й більший дефіцит.

– Так, я думаю, що це можливо, – сказав він.

Svenskt Näringsliv хоче бачити кращі умови для підприємництва у бюджеті: зниження податку на прибуток, нижчі внески роботодавців за молодь (що, за їхніми підрахунками, може створити 38 000 робочих місць), зменшення податків на доходи, нові податкові відрахування, а також зниження граничних ставок, що вигідне здебільшого тим, хто має високі доходи.

– Це збільшує різницю між отриманням допомоги та роботою, – пояснив Даунфельдт.

Водночас він не підтримує те, на що натякнула міністерка фінансів Елісабет Свантессон (Elisabeth Svantesson) – посилення підтримки сімей, що може означати підвищення дитячих і житлових допомог. Натомість профспілки саме цього й вимагають, а також більшої експансії бюджету.

– Ціни на продукти й далі надто високі, люди не зводять кінці з кінцями. Потяги стоять, дороги руйнуються, – наголосив Ліндхольм.

Про це повідомляє Sydsvenskan