Попри зростання кількості випускників, Швеції бракує водіїв вантажівок
У Швеції дедалі більше людей хочуть здобути освіту професійних водіїв, однак далеко не всі отримують таку можливість. Водночас нові дані свідчать: ті, хто все ж вступає на транспортні програми, дедалі частіше успішно завершують навчання. 21-річна Емілія Сундвалль (Emilia Sundvall) торік закінчила навчання за спеціальністю водій вантажівки й нині працює у Стокгольмі. Галузь гостро потребує робочої сили, і водночас інтерес серед молоді зростає.
«Я обрала навчання на професійну водійку, бо вважаю це справді цікавим. Мені дуже подобається керувати, їздити на далекі відстані, доставляти вантажі й зустрічатися з людьми. А ще це трохи виклик — бути дівчиною за кермом вантажівки», — розповідає Емілія Сундвалль.
Емілія каже, що подавала заявку на навчання двічі, перш ніж її зарахували.
«Я справді подавалася двічі. З першого разу не вступила, але з другого — вдалося. Я не думала, що ця професія настільки популярна», — говорить вона.
Нові дані зі «Гімназійного барометра» (Gymnasiebarometern) показують, що дедалі більше студентів транспортних програм доходять до отримання диплома. Це вважають позитивним сигналом як для галузі, так і для суспільства загалом.
«Ми працюємо для того, щоб більше людей могли реалізувати свою мрію, але й тому, що галузь і суспільство реально потребують цієї компетенції. Зокрема, ми бачимо, що Збройним силам Швеції (Försvarsmakten) попереду тривалий шлях розвитку, і там така кваліфікація вкрай необхідна», — зазначає Лена Тьорнстранд (Lena Törnstrand), керівниця проєкту в Раді з питань професій і робочого середовища транспортних профспілок (Transportfackens Yrkes- & Arbetsmiljönämnd, TYA).
Попри те, що кількість випускників зростає, нестача професійних водіїв зберігається. Роботодавці закликають до створення більшої кількості навчальних місць і до активніших інвестицій з боку як муніципалітетів, так і приватних гравців.
«Дефіцит є вже зараз і залишатиметься в перспективі. Тому, без сумніву, ми хотіли б бачити, щоб більше муніципалітетів і приватних гімназійних операторів інвестували в транспортні програми», — каже генеральний директор Об’єднання транспортних підприємств (Transportföretagen) Юнас Хаґельквіст (Jonas Hagelqvist).
Для Емілії Сундвалль отримання місця на навчанні стало справжнім щастям. «Цю радість неможливо описати словами. Це справжнє щастя. Я була неймовірно рада», — підсумовує вона.