Нестача добровольців на півночі Швеції може ускладнити роботу територіальної оборони під час кризи

Швеція планує збільшити чисельність Hemvärnet (добровольчого воєнізованого формування в системі загонів територіальної оборони) з 22 000 до 26 000 осіб до 2030 року. Проте на шляху до цієї мети виявилися суттєві відмінності між регіонами країни. У Стокгольмі кількість охочих перевищує наявні місця у підрозділах. Водночас у Вестерноррланді (Västernorrland) кадрова нестача настільки значна, що може вплинути на здатність виконувати завдання у випадку конфлікту.

Маттіас Ардін (Mattias Ardin), заступник національного командира Hemvärnet наголошує: проблема не в небажанні громадян долучатися до оборони, а в демографічних відмінностях — у малонаселених регіонах просто менше людей, з яких можна рекрутувати.

– Ми маємо бути привабливими для новобранців скрізь, але в місцях із меншою кількістю населення це, звісно, потребує більше зусиль, — каже Ардін.

Керівниця Вестернорландської групи Інґеборг Відерберґ (Ingeborg Widerberg) оцінює заповненість підрозділів у регіоні лише на 70%. Оскільки у 2000-х роках кількість призовників різко скоротилась, сьогодні важко знайти людей з військовим досвідом, що необхідний для деяких посад, зокрема стрільців або інших бойових ролей. Щоб це змінити, влітку у Вестерноррланді планують провести п’ятитижневу базову військову підготовку для новобранців.

– Це спосіб “підняти” людей, дати їм необхідні навички, щоб вони могли далі розвиватися як солдати Hemvärnet, — пояснює Відерберґ.

Вона додає, що у випадку конфлікту, нинішній дефіцит кадрів може означати, що підрозділи в регіоні не зможуть повноцінно виконувати завдання.

– Сподіваємося, що такого ніколи не станеться. Але ми не можемо ризикувати, тому робимо все можливе, щоб досягти потрібного рівня.

На південь від Вестерноррланду, у Стокгольмі, ситуація кардинально інша. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році кількість заявок у столичному регіоні різко зросла. Сьогодні заявок значно більше, ніж є місць у підрозділах. Начальник навчального відділу Маттіас Бергквіст фон Пост (Mathias Bergqvist von Post) каже, що таке зростання дає змогу ретельно відбирати найпридатніших кандидатів.

– Це наслідок міжнародної ситуації, і хоча вона сумна, для наших підрозділів це можливість знайти найкращих людей, — зазначає він.

Щоб зменшити дисбаланс, у Збройних силах Швеції вже випробували пілотний проєкт із переміщення солдатів із півдня на північ. Тепер розглядають масштабування цієї ініціативи.

– Ми постійно розвиваємо систему. Деякі люди можуть служити в іншому регіоні. Але основна сила Hemvärnet — це його місцева прив’язаність, — наголошує Бергквіст фон Пост.

Загалом ситуація демонструє як переваги системи добровільної оборони, так і її вразливі місця: ефективна мобілізація в густонаселених районах та складнощі із заповненням кадрів у менш населених.

За даними видання Dagens Nyheter