Науковиця випадково знайшла польовий щоденник Карла XII що писався в Україні

Антоанета Ґранберґ (Antoaneta Granberg) є доценткою та університетською викладачкою слов’янських мов у Гетеборзькому університеті (Göteborgs universitet). Польовий щоденник вона знайшла у так званій Гвітфельдтській колекції (Hvitfeldtska samlingen) в університетській бібліотеці Гетеборга, про що першою повідомила газета Göteborgs-Posten.

– Навіть якщо багато чого про Карла XII вже відомо, для мене це був величезний момент, – каже вона.

Ця колекція становить найбільшу частину бібліотеки і налічує близько 650 погонних метрів полиць.

– Я шукала матеріали зі слов’янських мов, що є моєю спеціалізацією, переглядала різні рукописи – і саме тоді натрапила на цей польовий щоденник, – розповідає Антоанета Ґранберґ.

Щоденник охоплює період з 1707 по 1717 рік – за рік до смерті Карла XII. У ньому, зокрема, описані подорожі короля Європою: від Будщів в Україні, сучасне село Великі Будищі на північ від Полтави, і до моменту, коли він залишив Туреччину.

Загалом щоденник налічує 268 сторінок і має невеликий формат.

– Це така маленька книжечка, яку можна покласти до кишені під час подорожі, – пояснює Антоанета Ґранберґ. За її словами, щоденник, серед іншого, відображає воєнні кампанії Карла XII.

– Польовий щоденник показує, наприклад, як функціонувала шведська армія, які ролі мали різні її підрозділи, а також містить підписи з указанням місця й дати, – каже вона.

Письменник Магнус Вестербру (Magnus Västerbro), який спеціалізується на постаті Карла XII і, зокрема, написав про нього книжку, зазначає, що хоча знахідка є захопливою, вона, ймовірно, не відкриє принципово нових фактів про битви так званого «короля-вояка».

– Багато з того, що міститься в польовому щоденнику, скоріш за все, вже відомо і задокументовано. Я ще не читав цю книжку, але вона, без сумніву, може містити багато фактів і відомостей, які ми й так знали, – говорить він.

Водночас Магнус Вестербру наголошує, що навіть сьогодні бракує певних перспектив.

– Те, чого й досі шукають і чого хотілося б мати, – це думки самого Карла XII про те, чому він діяв саме так, – каже він.

За словами Вестербру, навколо постаті Карла XII вже давно триває історична дискусія.

– Суперечливість Карла XII полягає в тому, що його можна трактувати дуже по-різному залежно від того, як дивитися на Швецію тоді й тепер. Він досі є надзвичайно зарядженою фігурою в багатьох колах. Дехто й досі бачить у ньому героя та символ Швеції, за якою ностальгують, тоді як інші ставляться до нього значно скептичніше.

Антоанета Ґранберґ підкреслює, що польовий щоденник важливий не лише для шведської історії, а й у ширшому європейському контексті.

– Можна сказати, що це частина європейської культурної спадщини, адже кілька розділів підписані на території сучасної України, і це відбувалося безпосередньо перед Полтавською битвою, – зазначає вона.

За даними видання Dagens Nyheter