НАТО готується до підводної війни біля узбережжя Швеції
Навіть у мирний час НАТО проводить розвідувальні операції проти росії, яка має суттєві слабкі позиції під водою. Журналісти Бое Торбйорн Ек (Bo Torbjörn Ek) та Беатріс Лундборг (Beatrice Lundborg) отримали ексклюзивний доступ до одного з найсучасніших підводних човнів у Балтійському морі — німецької U35. Екіпаж підводного човна U35 шикується на пристані Stadsgårdskajen у Стокгольмі перед виходом у море. Це неділя, 9 листопада, трохи після обіду. Усередині 56-метрового човна — 30 членів екіпажу, дві душові, дві вбиральні, кожен сантиметр простору продуманий до дрібниць.
— Обмеження для нас — не пальне, а свіжа їжа, — каже старший офіцер Йонас, відкриваючи холодильник. — Якби ми їли лише консерви, могли б залишатися у морі ще довше.
Швеція має чотири підводні човни в Балтійському морі, Німеччина — шість, Польща — один, але старий. Усього десять діючих човнів дають альянсу перевагу.
— Зараз співвідношення сил між сходом і заходом доволі нерівне, — каже Йонас Шеллен (Jonas Kjellén), військовий аналітик Інституту оборонних досліджень Швеції (Totalförsvarets forskningsinstitut), фахівець із російського флоту.
росія має лише один постійно дислокований підводний човен у Балтійському морі — атакуючий човен «Дмітров» класу «Кіло». Однак загалом у регіоні зазвичай перебуває від двох до чотирьох російських човнів, адже єдиний підводний завод країни розташований у санкт-петербурзі.
Усередині U35 — найсучасніше обладнання: радари, сонари, сенсори, що виявляють ворожі системи. Шість торпедних апаратів, один із яких використовується для виходу спеціальних підрозділів під водою.
— У тісному відсіку розміщуються четверо бойових водолазів із спорядженням. Потім ми заповнюємо трубу водою. Уявіть — лежати там у темряві, поки вода піднімається, — каже Йонас.
Військовий аналітик Йонас Шеллен пояснює, що стратегічна позиція росії у Балтійському морі нині набагато гірша, ніж за часів СРСР. Тепер вона має вихід лише біля Санкт-Петербурга та в ексклаві калінінград.
— Але росія не відмовиться від Балтики. Вона прагне контролювати данські протоки й підтримувати калінінград, — зазначає експерт.
Операційний командувач ВМС Марко Петкович застерігає від недооцінки противника:
— Не варто викреслювати Балтійський флот росії. Вони постійно супроводжують свої торговельні судна, у тому числі «тіньовий флот».
Наступного дня після виходу U35 зі Стокгольма човен перебуває у морі між Нинесхамном (Nynäshamn) та Готська-Сандьон (Gotska Sandön). Його добре видно з палуби шведського корвета HMS Helsingborg.
Німці та шведи спільно беруть участь у навчаннях НАТО Merlin.
Командувач першої підводної флотилії Паула Валленбург (Paula Wallenburg) очікує, що російські війська уважно стежитимуть за маневрами:
— Ми спостерігаємо за ними, а вони — за нами. Так це працює.
Шведські підводні човни вже давно виконують розвідувальні місії у мирний час — слухають нові російські кораблі, системи озброєння, збирають сигнали, щоб розпізнавати їх надалі.
Але цього разу завдання — протичовнова оборона. Шведські моряки діляться досвідом з колегами з Нідерландів та США щодо специфіки Балтійського моря — мілководдя, складного рельєфу та численних старих мін.
— Тут навіть сонари працюють інакше, — пояснює Валленбург. — Через різницю температур і солоності вода «ламає» звукові хвилі. Іноді вони відбиваються від шару, немов від даху над човном.
— Ми добре вміємо знаходити підводні човни, але Балтійське море — це лабіринт. Неможливо мати повний контроль, — підсумовує Паула Валленбург.