Міграційні суди критикують урядову пропозицію про «брак порядності» як підставу для депортації

Шведський уряд хоче, щоб «bristande vandel» (брак порядності, сумнівна поведінка) могла стати підставою для відмови у дозволі на проживання або депортації іноземців. Але міграційні суди та державні органи застерігають: поняття надто нечітке та ризикує призвести до свавільних рішень. Урядова комісія навесні запропонувала, щоб брак порядності — навіть без кримінальних правопорушень — міг бути причиною відмови або відкликання дозволу на проживання.

Гетеборзький адміністративний суд застерігає, що під “брак порядності” можуть потрапити жебракування або проституція — хоча це не є злочинами. Суд міста Мальмьо зазначає, що залежність від наркотиків, навіть без злочинів, може трактуватись як брак порядності. Але покарання за хворобу — сумнівна практика.

Стокгольмський суд вказує, що використання соцзабезпечення (наприклад, помилки з виплатами), якщо людина вже повернула гроші, не повинно автоматично означати «погану поведінку».

Каммарреттен (апеляційний суд) у Стокгольмі вимагає чітких визначень:

• Що означає “зв’язки з кримінальними мережами”?
• Коли приватні борги впливають на оцінку порядності?

Міграційне управління (Migrationsverket), яке буде першою інстанцією в таких справах, погоджується, що потрібна чітка правова база. Інакше: «…існує ризик, що органи влади та суди будуть ухвалювати рішення на підставі суб’єктивної моралі».

Що далі

• Якщо уряд вирішить реалізувати пропозицію, то має:
• чітко визначити, що саме вважається “брак порядності”;
• уникати розмитих, морально забарвлених оцінок;
• гарантувати, що права людини не порушуються внаслідок неформального підходу.

Запровадження таких мір без чіткого законодавчого обґрунтування може створити правову невизначеність та ризик дискримінації. Судова практика вимагає ясності, рівності та передбачуваності — наразі жодна з цих умов не дотримана.

За даними видання Svenska Dagbladet