Лідери неонацистів на марші в Салемі: хто стоїть за радикальним рухом Швеції
Різдвяний сезон. Це одна з причин, яку самі нацисти називають поясненням менших, ніж очікувалось, зборів на цьогорічній марш у Салемі (Salemmanifestation). Видання Expressen провело розширене дослідження ключових фігур серед учасників маршу. — Ви — зараза! Ви — зараза в народному тілі! Ми повинні очистити народне тіло!, — вигукував лідер Північного руху опору NMR (Nordiska motståndsrörelsen) Фредрік Вейделанд (Fredrik Vejdeland) під час виступу.
Щороку Salemmarschen був з 2000-х великим об’єднавчим заходом шведських праворадикальних сил, де збиралися різні організації. На піку події до маленького містечка Салем неподалік Стокгольма приїздили понад 2 000 людей — це робило марш найбільшою неонацистською демонстрацією в Європі.
Але цього року, коли NMR організував чергову версію маршу, єдності не було, а чисельність виявилася малою — приблизно 250 учасників. Більшість була саме з NMR. Участь організації підкреслювалася тим, що на заяві до поліції про проведення зібрання був підпис її багаторічного члена Петера Магнуссона (Peter Magnusson).
У заявці він прогнозував від 50 до 2 000 учасників. Коли учасники зібралися на паркувальному майданчику біля станції Rönninge, невдоволення журналістами стало помітним одразу. Член NMR Йоган Стааф (Johan Staaf), раніше засуджений за тяжке побиття, водіння у нетверезому стані та крадіжку, отримав попередження від поліції після суперечки з репортерами.
Коли Expressen після маршу звернувся до нього за коментарем, він відповів у SMS: “Я сказав, що бажаю, аби такі огидні журналісти, як ви, зробили Швеції послугу й повбивали одне одного”.
Серед організаторів був також один із провідних активістів NMR Пеар С’єгрен (Pär Sjögren).
У перших рядах йшли й члени нацистської групи Aktivklubb, зокрема Густав Блумберг (Gustav Blomberg). Він один із небагатьох лідерів Aktivklubb, хто нині перебуває на волі після того, як інші ключові фігури — Себастіан Хольмберг (Sebastian Holmberg), Олівер Сіма Петрелл (Oliver Sima Petrell) та Каспер Енглунд (Casper Englund) — цієї осені отримали довгі строки ув’язнення за гучні насильницькі напади.
Ще один активіст, пов’язаний із Aktivklubb, Людвіг Лільєрос (Ludvig Liljeros), також брав участь у марші. Він був одним з тих, хто ніс банер “Vi glömmer aldrig Daniel Wretström” (“Ми ніколи не забудемо Даніеля Вретстрьома”). Даніель Вретстрьом (Daniel Wretström) — скінхед, убитий у Салемі у 2000 році, на честь пам’яті про якого й проводиться марш.
Лільєрос, засуджений за порушення закону про холодну зброю, раніше восени був помічений разом із Блумбергом під час резонансного судового процесу, на якому були засуджені Сіма Петрелл і Енглунд.
— Я не відповідаю на запитання Expressen, дякую, до побачення, — сказав Лільєрос.
Марш також зібрав багатьох відомих членів NMR, більшість із яких у зрілому віці. Серед них — Петер Хольм (Peter Holm), засуджений у 2018 році до двох із половиною років ув’язнення за тяжке порушення законодавства про зброю. У його справі поліція знайшла досьє на двох місцевих журналістів та дипломатичну валізу з кнопкою в ручці, що могла спрацьовувати як спусковий механізм.
— До побачення, — відповів Хольм, коли Expressen попросив коментар.
У марші брав участь і багаторічний лідер NMR Пер Оберг (Pär Öberg), який у 2023 році був визнаний терористом владою США.
— Поки ви така проєврейська й огидна газета, ми з вами не говоримо. На жаль. Нові часи наближаються!, — сказав він і припинив розмову.
Марш завершився покладанням вінка та промовами на місці вбивства Даніеля Вретстрьома. Усі троє промовців були з NMR, але їх представив як ведучий Густав Блумберг з Aktivklubb. Усі виступи звинувачували політиків країни, яких нацисти вважають відповідальними за смерть Вретстрьома.
Лідер NMR Фредрік Вейделанд (Fredrik Vejdeland), також внесений США до списку терористів, звернувся безпосередньо до політиків, викликавши вигуки “Hell Seger!” від частини натовпу.
— Ви — зараза! Ви — зараза в народному тілі! Ми повинні очистити народне тіло! Ми прийдемо за вами!, — кричав він.
Його соратник Лукас Ліндґрен назвав чинну демократичну систему “нелегітимним окупаційним урядом”, а поліцію та Säkerhetspolisen (Шведська служба безпеки) — “сіоністськими кровожерними псами”.
— Ми пробудимо нову шведську мрію. Мрію, де ті, хто вішав військових героїв, самі будуть повішені, — сказав він, проводячи історичну паралель із закінченням Другої світової війни.
На уточнювальне запитання Expressen, кого саме він має на увазі, Ліндґрен відповів:
— Це цікаве питання, але я не відповідатиму.
Він повністю відмовився коментувати демонстрацію.
— Я не спілкуюся з Expressen, на жаль.
Серед промовців був також Йонас Андерссон (Jonas Andersson), який має давнє минуле в організаціях Nationalsocialistisk front (Націоналсоціалістичний фронт), Svenskarnas parti (Партія шведів) та NMR. Він наголошував на розчаруванні через низьку явку:
— Де всі, хто мав би бути тут сьогодні? Чому ви не прийшли, щоб показати системі, що ми численні? А натомість хтось досі сподівається, що кава, різдвяне застілля чи голосування за Шведських демократів (Sverigedemokraterna) врятує Швецію.
Праворадикальна організація Det fria Sverige, чий лідер має минуле у низці нацистських груп, саме цього дня проводила свій різдвяний корпоратив.
У подкасті Radio Nordfront активіст NMR Мартін Сакслінд (Martin Saxlind), який теж брав участь у марші, перерахував причини низької явки:
— Демонстрацію оголосили пізно, різдвяні застілля збіглися з датою, багато людей захворіли чи скасували приїзд. Усе могло бути масштабнішим. Можливо, будуть ще шанси.
Того ж дня в Skåne (Сконе) також відбувалися відомі різдвяні застілля ультраправих організацій Frihetsnytt та Det fria Sverige. На запитання Expressen, наскільки сильно сезон різдва вплинув на кількість учасників, Сакслінд відповів SMS: “Я вже сказав усе, що хотів, у Radio Nordfront.”
Expressen також намагався зв’язатися з Петером Магнуссоном, Густавом Блумбергом, Фредріком Вейделандом, Пеаром С’єгреном та Йонасом Андерссоном.