Крістерссон: росія може повторити агресію, як проти України – НАТО розпочинає масштабне переозброєння

Гаага. Після сьогоднішнього саміту НАТО розпочинає масштабне військове переозброєння, яке має завершитися за десять років. Країни НАТО мають збільшити свої оборонні витрати до 5 відсотків ВВП до 2035 року. Але напад росії на НАТО може статися вже протягом п’яти років, вважає прем’єр-міністр Швеції. – Діяти потрібно терміново, – каже Ульф Крістерссон (Ulf Kristersson). Це конкретне рішення саміту НАТО в Гаазі, який прем’єр-міністр називає «найважливішим за багато років» для безпеки Швеції.

– Безперечно, це найважливіший саміт НАТО з часу вторгнення росії в Україну, – каже він.

Швеція активно просувала нову мету зростання витрат у НАТО, за словами прем’єра. У межах п’яти років путін може бути готовим до нових атак – не лише на Україну, каже Крістерссон.

– Це значною мірою залежить від того, як завершиться ця війна. Вона може закінчитись так, що росія зробить висновки й більше не повторюватиме цього. А може й так, що росія вирішить повторити все те саме, – каже він. Суми, які тепер мають бути спрямовані на стримування росії, колосальні.

Для Швеції мета в 3,5% ВВП означає збільшення бюджету принаймні на 64 мільярди крон щороку – з 186 мільярдів, запланованих на 2030 рік, до 250 мільярдів. Це майже як додаткова поліція – у півтора рази більша за існуючу.

Але політичних суперечок з цього приводу немає. Усі партії одностайні.

– Це унікально, і я це дуже ціную. Я також думаю, що це робить нас переконливим голосом у системі НАТО, коли ми здатні діяти таким чином, – каже Ульф Крістерссон.

На перший етап переозброєння візьмуть великі кредити – 300 мільярдів крон. Але згодом бюджет має знову збалансуватися – і тоді повернеться політична дискусія.

Що громадяни мають бути готовими пожертвувати, аби досягти цієї мети?

– Це вимагатиме пріоритетів. Певно, різні партії вважатимуть по-різному. Ми звикли ставити на перше місце найважливіше. Інші, так би мовити, звикли до підвищення податків. Це теж легітимно. Про це й мають бути наступні вибори – про те, який шлях обере Швеція в економічній політиці, – каже Крістерссон.

Іспанія вже заявила, що не витрачатиме 3,5% ВВП на оборону. На думку прем’єра Педро Санчеса, цілі НАТО можна досягти й з витратами на рівні 2,1%. Бельгія і Словаччина також висловили сумніви щодо необхідності таких високих витрат. Але Ульф Крістерссон вважає, що рішення саміту зобов’язують і ці країни.

– Ніхто не просив винятків. Ніхто їх не отримав. Усі підтримали ці рішення. А такі рішення мають силу, – каже він.

Крістерссон не переймається, що орієнтований на скорочення витрат Дональд Трамп може зреагувати, коли стане очевидно, що деякі країни не досягли мети.

– Формальні рішення є обов’язковими. І я впевнений, що в найближчі роки вони будуть ретельно контролюватися, – каже він.

За даними видання Aftonbladet