Кліщовий енцефаліт просувається на північ Швеції: у Вестроботтені вже є потерпілі

Кліщі активно просуваються далеко на північ — і з цим зростає ризик захворювання на кліщовий енцефаліт (TBE). У Норрботтені (Norrbotten) ще не виявлено жодного випадку, але у сусідньому ленi Вестерботтен (Västerbotten) минулого року одним із тих хто захворів був Міо Фессе (Mio Fessé). — Я кілька тижнів ходив із ролатором, — розповідає він. Жителі Норрботтена довгий час вважали, що кліщі поширені лише на півдні Швеції. Але це не так. Ще 30 років тому кліщі почали з’являтися на півночі країни, особливо вздовж узбережжя Норрланда (Norrlandskusten).

— Точно сказати, наскільки зросла їхня кількість, складно — неможливо порахувати всіх кліщів, — пояснює Анна Омазич (Anna Omazic), дослідниця з Державного ветеринарно-медичного інституту SVA.

Наразі тривають наукові дослідження, які охоплюють різні регіони країни. Коли в травні цього року Анна Омазич відвідала Лулео, Калікс і Хапаранду (Luleå, Kalix och Haparanda), вона вивчала поширення тайгового кліща — зовні він схожий на звичайного.

— Він може переносити європейський варіант вірусу TBE, як і звичайний кліщ. Але також і сибірський та далекосхідний варіанти. Вони спричиняють тяжчі симптоми, тривалі лікарняні й підвищену смертність, — зазначає вона.

Уперше тайгового кліща зафіксували в північній Швеції 2015 року, і відтоді його ареал зростає. Кліщів, зібраних у травні, наразі аналізують. Поки що всі зразки були негативні на TBE-вірус. Остаточні результати очікуються восени. Кліщів виявили в різних середовищах, зокрема поблизу житлових будинків.

Чому вони рухаються на північ?

— Клімат теплішає, частіше йдуть дощі. Сніг довго не лежить, а земля вже не так глибоко промерзає, — пояснює Омазич.

Ще одним чинником є наявність тварин-господарів:

— Це зайці, дрібні гризуни, лисиці, частково птахи. Але й козулі, які просуваються північніше — вони важливі для виживання кліщів.

За словами Анни Омазич, у зонах із високою щільністю кліщів приблизно один із тисячі є носієм вірусу TBE. Цей вірус підступний, бо міститься в слині кліща.

— Якщо кліщ є носієм, інфекція передається одразу після укусу. Але це не означає, що ви захворієте — важко хворіє лише незначна частина людей. Якщо ви вакциновані — ви захищені, — каже вона.

Для порівняння: бактерія борелії знаходиться глибше — в шлунково-кишковому тракті кліща. Це дає близько 24 годин, аби встигнути його видалити.

— Щоб передати борелію, кліщ має спершу “вивергнути” вміст свого шлунку в кров. Тому дуже важливо зняти його якнайшвидше — це зменшує ризик зараження, — пояснює Омазич.

Серйозно постраждав торік 36-річний Міо Фессе, який має дачу на острові Хольмьон (Holmön) у шхерах Умео. Усе почалося з типових симптомів застуди, але раптово перейшло в сильний головний біль і гарячку.

— Я прокинувся вночі і раптом не зміг ходити. Ми зателефонували до 1177, вони одразу зв’язалися з SOS і надіслали гелікоптер, — розповідає Міо.

Його госпіталізували у відділення інфекційних хвороб на дев’ять днів. Потім він кілька тижнів пересувався з допомогою ролатора. На сьогодні Міо Фессе ще не повністю відновився:

— У мене ментальна втома, ослаблена моторика в правій руці, бувають проблеми з рівновагою. Тепер я маю ретельніше планувати день, включаючи час на відпочинок, — ділиться він.

Після його хвороби дослідники з Університету Умео провели невелике дослідження на Гольмьоні. За повідомленням SVT Nyheter Västerbotten, вони виявили, що кліщі в цьому районі є носіями вірусу TBE.

— Випадки фіксують у північній Фінляндії вже понад 15 років, тож це не дивина. Ми знаємо, що TBE з’явиться і в Норрботтені — питання лише в тому, коли. Це може бути за рік, а може й за десять, — каже Йонас Ганссон, заступник головного інфекціоніста регіону Норрботтен.

Анна Омазич закликає до пильності, навіть у найпівнічніших регіонах. Але уникати природи чи саду — не обов’язково.

— Варто просто звикнути до того, що кліщі є. Як ми це робимо в центральній та південній Швеції: перевіряти тіло, шерсть у собак і котів, знімати повзаючих чи вже присмоктаних кліщів, — радить вона.

Дослідження SVA залежать від звітів громадськості. Цьогоріч повідомлення надійшли майже з усіх муніципалітетів Швеції. На сайті установи також з’явився мобільний додаток для обліку кліщів.

За даними видання Dagens Nyheter