Кліматична угода ухвалена на саміті: Швеція та ЄС підтримали компроміс без чіткого зобов’язання відмовитися від викопного палива
Питання поетапної відмови від викопного палива стало головним предметом суперечок на кліматичному саміті у Бразилії. ЄС, зокрема, наполягав на ухваленні дорожньої карти з відмови від викопних ресурсів, тоді як нафтовидобувні країни рішуче заперечували проти цього. Попри це, Євросоюз проголосував за новий проєкт кліматичної угоди.
Зустріч затягнулася, хоча мала завершитися ще у п’ятницю. На початку переговорів 83 країни виступали за угоду, що передбачала б повну відмову від викопного палива, але це формулювання, як повідомляє BBC, зрештою було видалено.
Останньої доби Швеція разом із Німеччиною та Фінляндією зосереджувалася на формулюваннях, які могли б покращити попередній проєкт, і домоглася включення положень, відомих як «консенсус ОАЕ» — кліматичної домовленості, укладеної в Дубаї два роки тому, яка також стосується відмови від викопного палива. ЄС, який попереджав, що саміт може завершитися без угоди, якщо тема викопного палива не буде врахована, погодився на більш м’яку версію.
«Ми не приховуємо, що хотіли більшого — вищих амбіцій у всіх сферах», — заявив єврокомісар з питань клімату Вопке Гукстра (Wopke Hoekstra), коли був представлений остаточний текст угоди.
«Ми маємо підтримати документ, бо він принаймні рухається у правильному напрямку».
Міністерка клімату Швеції Роміна Пурмухтарі (Romina Pourmokhtari) висловила розчарування нинішньою домовленістю.
«Я не назвала б це відкатом, але це точно не той крок уперед, який нам був потрібен цього року, щоб підтвердити прогрес Паризької угоди. Наразі фактично саме ЄС разом із невеликою кількістю інших країн займається її реалізацією — і цього недостатньо», — сказала Пурмухтарі інформагентству ТТ під час з’їзду Ліберальної партії.
Всесвітній фонд природи (WWF) також розкритикував результат переговорів, зазначивши, що через десять років після Паризької угоди світ мав продемонструвати рішучі дії. «COP30 мав стати моментом, коли ми об’єднаємося навколо конкретних кроків. Натомість отримали найслабший результат за багато років», — заявив експерт WWF Мартін Вадмарк.
Втім, WWF відзначає позитив — досягнуту згоду щодо розвитку механізму «справедливої трансформації», що було одним із ключових вимог природоохоронних організацій. «Це часткова перемога, але вона не рятує Паризьку угоду», — додав Вадмарк.
Одним із найважливіших питань саміту було фінансування: як розподілити 300 мільярдів доларів щороку, які раніше пообіцяли спрямовувати країнам, що найбільше потерпають від наслідків зміни клімату. Бідніші держави вимагали утричі збільшити підтримку на кліматичну адаптацію — ця вимога увійшла до угоди, але з кінцевим терміном 2035 року, що на п’ять років пізніше, ніж у попередньому проєкті.
За даними tv4.se
